На тлі останніх міжнародних подій угорський прем'єр Віктор Орбан став предметом обговорення через критику щодо заяви Європейського Союзу. Замість того, щоб підтримати спільну європейську позицію, Орбан назвав заяву "нічим" і проявом "жалюгідного керівництва" Брюсселя. З його слів, для участі у переговорах потрібна сила, грамотне управління та розумна дипломатія, що, на його думку, ЄС не демонструє.
ЄС, у свою чергу, разом із Францією, Німеччиною, Польщею, Італією, Іспанією та Великобританією, виступив із твердженням на підтримку незалежності та територіальної цілісності України, наголошуючи на важливості участі України у будь-яких переговорах щодо завершення конфлікту. Європа вбачає у справедливому і тривалому мирі основу для безпечного трансатлантичного майбутнього.
Між тим, зміни в американській політиці здивували світ. Президент США Дональд Трамп провів телефонні розмови з Володимиром Путіним, у яких погодилися на проведення переговорів щодо завершення війни в Україні. Трамп, спілкуючись з Володимиром Зеленським, повідомив про деталі своїх переговорів із Путіним, а обидва лідери висловили бажання досягти "тривалого миру".
Цей крок Трампа став кардинальною зміною від курсу, обраного адміністрацією Байдена, що зосереджувалась на військовій підтримці України та уникала прямих контактів з Кремлем. Щирість цього нового курсу викликала занепокоєння серед європейських лідерів, які звикли підпорядковувати свою політику американському лідерству, побоюючись можливих поступок Москві. Дійсно, можливість того, що США підуть на поступки Росії в обмін на мир, може змінити динаміку міжнародної підтримки України.
Ці події ставлять перед нами складні питання: чи можна довірити долю європейської безпеки лише одному столу переговорів, та якою насправді є ціна миру для України?
