Поговорімо про один з тих прикладів, де звичайні товарно-економічні стосунки можуть мати далекосяжні геополітичні наслідки. Як саме рапсова олія втягується в міжнародні конфлікти? У 2023 році близько 5,000 тонн насіння рапсу було транспортовано з окупованих Росією територій Херсонської області України до Білорусі. Це викликає питання не лише через торговельні зв'язки, а й через етику та потенційну небезпеку.
Білоруська компанія "Агропродукт" є головним одержувачем цієї сировини. Компанія може похвалитися великими обсягами виробництва рапсової олії, а її директор, Олег Теслюк, відомий своїми зв'язками з державними структурами. Незважаючи на санкції ЄС, "Агропродукт" експортує свою продукцію до країн Європейського Союзу, зокрема до Литви та Латвії. За перші шість місяців 2024 року було продано понад 90,000 тонн рапсової олії на суму близько 67 мільйонів євро. Але як це можливо за умов введених заборон?
Логістичні компанії Литви та Латвії підтвердили співпрацю з "Агропродуктом". Хоча Литва заборонила імпорт білоруських продуктів харчування, включно з рапсовою олією з літа 2023 року, торгівля триває. Це піднімає багато питань стосовно механізмів обходу санкцій і викликає занепокоєння стосовно стабільності та безпеки регіону.
Білорусь відіграє значну роль у конфлікті між Росією та Україною. Її підтримка Росії вважається загрозою, і деякі побоюються, що Білорусь може стати базою для майбутніх російських атак на країни НАТО. Тому важливо спостерігати за розвитком подій та оцінювати небезпеку, яку може спричинити така торгівля.
Оскільки Латвія вже обмежує туристичні поїздки до Росії і Білорусі через безпекові питання, є очевидною потреба у зміцненні оборони європейських країн і уважному відстеженні того, що відбувається в Білорусі. Чи повинна економіка керуватися моральними принципами? Чи можемо ми собі дозволити закривати очі на таку небезпеку? Питання залишаються відкритими, і чекають на відповідь.
