Президент Франції Емманюель Макрон скликав терміновий саміт у Парижі 17 лютого 2025 року. Головною темою зустрічі стали зростаючі європейські хвилювання через переговори президента США Дональда Трампа з Путіним стосовно України без залучення європейських лідерів. Це питання викликало суттєву тривогу у європейських столицях.
Макрон наголосив на важливості міцних і надійних гарантій безпеки для України, адже без них будь-яке перемир'я може швидко завершитися, повторивши долю Мінських угод. Європа, на його думку, повинна більше вкладати в свою обороноздатність та тісно співпрацювати з США та Україною для створення стійкої системи безпеки. Це питання не лише економічне, а й політичне, адже Європа повинна демонструвати єдність перед обличчям зовнішніх загроз.
На саміті розкрилися серйозні розбіжності серед лідерів ЄС. Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні взяла участь неохоче, висловлюючи незгоду як з форматом зустрічі, так і з лідерством Макрона. Інші країни, такі як Іспанія, Польща та Німеччина, також виявили небажання, особливо щодо питання розміщення миротворчих сил в Україні. Канцлер Німеччини Олаф Шольц засумнівався в доцільності відправлення миротворців на територію, де триває війна.
Участь і відсутність деяких країн стали іншим чинником напруженості. Чехія та Румунія, які найбільше постраждали від російського вторгнення та прийняли багато біженців, почувалися ізольованими. Макрон пообіцяв організувати наступну зустріч, щоб залучити ті країни, які відчули себе відкиненими на маргінеси.
Обговорення підкреслило важливість надійних гарантій безпеки для України. Ці гарантії можуть включати зобов'язання країн Європи підтримати Україну у разі озброєної агресії. Повноправне членство у НАТО та ЄС надасть такі гарантії через взаємні зобов'язання, однак це питання часу та відсутності одностайності серед членів ЄС.
Перемовини тривали і щодо питання розміщення миротворчих сил чи створення європейської коаліції для гарантування безпеки. Одні вважають, що миротворців недостатньо, і пропонують створити потужну коаліцію включно з важким озброєнням та авіапідтримкою. Це забезпечило б справжню дату миру, адже у разі повторної агресії Росії, коаліція оголосила б війну.
Проблеми саміту не обмежеувалися безпекою. Ідеологічні та політичні напруження також загострили ситуацію. Дружні стосунки Мелоні з Трампом та її погляди на свободу слова викликали дискомфорт у інших лідерів. Її відмова зустрічатися з Шольцем та перевага розмовляти з альтернативним правим кандидатом Німеччини додали напруги.
Макрон продовжує координувати відповідь Європи, планує подальші зустрічі для врегулювання розбіжностей думок. США також звернулися до країн-членів НАТО з опитувальником щодо потенційних внесків у реалізацію мирних домовленостей. Але консенсусу поки немає.
На завершення, паризький саміт підкреслив нагальну потребу в міцних гарантіях безпеки для України, виявив глибокі розбіжності серед європейських лідерів і складність забезпечення єдиної відповіді Європи на поточний конфлікт.
Паризький саміт виявив не тільки тривогу, а й серйозні розбіжності між європейськими лідерами щодо підтримки України.
Непрямі переговори Трампа і Путіна можуть стати шансом для України, а не викликом єдності Європи.
Важливо, щоб Європа об’єднала зусилля для забезпечення стабільності в Україні та подолання розбіжностей між лідерами.
Паризький саміт підкреслив, як важливо зберігати єдність Європи у підтримці України в умовах зовнішніх загроз.
Паризький саміт показав, наскільки важливою є єдність Європи у відповіді на загрози безпеці Украіни.