Російські атаки на газову інфраструктуру України продовжують завдавати значної шкоди, але Україна демонструє значну стійкість у забезпеченні своєї енергетичної безпеки. Останній масований ракетний та дроновий напад, здійснений 20 лютого 2025 року, став черговим викликом у довготривалій кампанії спрямованій на порушення постачання енергії. Незважаючи на це, національні компанії, такі як "Укргазвидобування" та "Укрнафта", активно збільшують видобуток, що дозволяє повністю задовольняти внутрішній попит навіть у піковий період опалювального сезону.
Досягнення енергетичної самодостатності є ключовим елементом української стратегії. Головні газосховища забезпечують понад 12,9 мільярдів кубометрів газу, що свідчить про готовність країни до зимових холодів. Попри атаки, глибокі підземні сховища залишаються недоторканими, забезпечуючи стабільність газових запасів.
На жаль, частина інфраструктури, особливо на сході України, постраждала внаслідок обстрілів. Системи передачі та розподілу, а також наземні сховища зазнали руйнувань, тоді як газовимірювальні станції на кордоні з Росією функціонують з перебоями. Це ще більше ускладнює транзит газу до Європи, який повністю припинився з 1 січня 2025 року, що стало історичним фінішем шестидесятирічної епохи.
Призупинення транзиту газу через Україну до Європи приносить суттєві економічні втрати. Як результат, країна втратила понад $1 мільярд річних доходів від транзитних платежів. Водночас Європа шукає альтернативні джерела палива, такі як зріджений природний газ, що змушує Україну переосмислювати свої стратегічні підходи.
Україна не стоїть на місці і активно проводить аварійні ремонти. Компанії, такі як "Газмережа", роблять все можливе, щоб відновити постачання газу у постраждалих регіонах. Крім того, акцент робиться на децентралізації електрогенерації для компенсації втрат теплової енергії.
Отже, попри значні виклики, Україна продовжує адаптуватися до складних умов, забезпечуючи енергетичну стабільність та добробут своїх громадян. Необхідність швидких рішень спонукає до розробки нових стратегій та ефективного використання ресурсів. Чи вдасться країні зберегти цю стійкість і надалі? Це питання, яке потребує нашої уваги та підтримки.
