У Польщі ставлення до участі у військових діях в Україні здебільшого негативне, але допомога залишається важливим питанням для суспільства. Більшість поляків рішуче виступають проти відправки польських чи натовських військ на територію України. Опитування свідчать, що близько 70-75% населення проти такого рішення. Наприклад, опитування в червні 2024 року показало, що понад 70% поляків були проти відправки солдатів в Україну, а інше опитування вказує на 74.8% опозиції до розгортання військ.
Проте, хоча думка щодо прямого військового втручання залишається негативною, підтримка альтернативних форм допомоги Україні в Польщі є сильною. 75% поляків висловлюються за надання гуманітарної допомоги українцям, а 67.6% підтримують військову підтримку, включаючи поставки боєприпасів, стрілецької зброї та важкого військового обладнання, такого як танки й літаки. Також значна частина населення, близько 69.3%, підтримує ініціювання консультацій з НАТО та Україною для підвищення безпеки кордонів, зокрема в питаннях систем ППО.
Цікавим є помітний зсув в польській громадській думці щодо шляхів вирішення війни в Україні. Значна частина поляків зараз вважає, що війна має бути завершена, навіть якщо це вимагатиме від України певних територіальних чи політичних поступок. Це значно більше, ніж у попередні роки — 55% у порівнянні з 39% у вересні 2024 року та 26% у квітні 2022 року. На противагу, кількість людей, які вважають, що Україна повинна продовжувати боротьбу без поступок Росії, зменшилась до 31%.
Соціально-демографічні фактори відіграють важливу роль у формуванні цих поглядів. Підтримка мирного врегулювання та закінчення війни більш поширена серед молоді (18-24 роки), жителів менших міст, осіб з нижчим рівнем освіти, які не відчувають себе задоволеними своїм матеріальним становищем, а також серед тих, хто більше релігійний або дотримується правоконсервативних поглядів.
Щодо політичних і стратегічних факторів, польська урядова позиція значною мірою формується внутрішніми політичними реаліями і кампаніями. Зокрема, відповіді на міжнародний тиск, такий як з боку французького президента Еммануеля Макрона, враховують ці політичні обставини. Польща у своїй діяльності під час головування в Раді ЄС робить акцент на широких питаннях безпеки, таких як фінансування спільної оборони та координація європейського оборонного виробництва, замість розгортання військ.
Цікаво бачити, як погляди поляків змінюються, особливо серед молоді щодо війни і її завершення.
Не можна ігнорувати, що терміни «поступки» і «мир» можуть призвести до непередбачуваних наслідків для України.
Зміна настроїв у суспільстві свідчить про складність вибору між допомогою Україні та ризиками військової ескалації.
Важливо, що поляки готові підтримувати Україну гуманітарно, навіть якщо не бажають військового втручання.