Інцидент на Чорнобилі: російський дрон

File

На ніч з 14 лютого 2025 року стався інцидент, що вразив світову громадськість. Розвідувальний дрон російського виробництва, відомий як "Герань-2" або "Шахед", завдав удару по структурі захисту 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Це сталося лише за декілька годин до початку Мюнхенської конференції з безпеки, що надало ситуації особливої актуальності.

Завданий удар спричинив пошкодження конструкцій та пожежу, яку оперативно загасили пожежники. На щастя, радіаційний фон залишився в нормі, і витоку радіоактивних матеріалів не зафіксовано. Попри це, подія викликала занепокоєння як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Перша реакція на інцидент була вражаюче швидкою. На місце події негайно прибули пожежні команди з ЧАЕС і Чорнобиля. Додатково Київ відправив рятувальні команди, включаючи альпіністів та піротехніків, щоб убезпечити роботу відповідних служб. Усі вони виконували свої завдання під координацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Моніторинг радіаційного фону проводиться безупинно, завдяки системі, яка містить 153 автоматизовані пристрої, з яких 40 розташовані в зоні відчуження. Дані з цих пристроїв надсилаються до Центру прогнозування радіаційних аварій та Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) для аналізу й прогнозування.

Навіть попри серйозність ситуації, радіаційний фон залишався в межах допустимих норм. Роботи з відновлення після атаки успішно завершені станом на 7 березня 2025 року. Однак Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на об’єкті та підтримує пильність, воліючи уникнути аналогічних інцидентів у майбутньому.

Офіційні заяви російської сторони були категоричними — представник президента Дмитро Пєсков заперечив умисність удару по ядерній інфраструктурі, назвавши такі дії неприйнятними. Водночас президент України Володимир Зеленський, на конференції в Мюнхені, підкреслив, що удар не був випадковим. Зокрема він зазначив, що дрон рухався на низькій висоті, що ускладнювало його виявлення радарами.

Українські служби продовжують чергувати на об'єкті, забезпечуючи його безпеку. Це включає постійну присутність рятувальників, альпіністів та інших спеціалізованих підрозділів, які залишаються на сторожі задля запобігання можливим небезпекам.

Для дедалі більшої безпеки і розгляду події як прецеденту на міжнародному рівні, необхідно тримати тему в суспільному обговоренні. Приєднуйтесь до обговорення цієї проблеми, діліться інформацією та підтримуйте усвідомлення того, наскільки важливо захистити критичну інфраструктуру.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *