На початку 2025 року ситуація з державними закупівлями оборонних ресурсів в Україні постає перед серйозними викликами. Державне агентство з оборонних закупівель (АОЗ) не уклало жодних контрактів на постачання вітчизняних 155-мм артилерійських боєприпасів, незважаючи на наявні виробничі потужності в Україні та пропозиції від приватних компаній, таких як "Українська бронетехніка", спільно з європейськими партнерами, які можуть виробляти близько 100 тисяч снарядів на рік.
У 2024 році АОЗ виділило виконавцям близько 250 мільярдів гривень, але фактично отримало значно менше продукції, особливо великокаліберних боєприпасів та мін. Договори на 155-мм снаряди були формально укладені, але реальні поставки становили лише невелику частину від запланованого обсягу.
На додаток до проблем з контрактами, АОЗ стикається з внутрішніми лідерськими та адміністративними конфліктами. Голова агентства Марина Безрукова, яка очолювала організацію з січня 2024 року, не отримала підтримки від міністра оборони Рустема Умерова при продовженні контракту на посаді. Це призвело до тимчасових змін у керівництві, призначення Арсена Жумаділова на посаду тимчасового голови, перш ніж Безрукова повернулася до реєстру.
Плани на 2025 рік включають збільшення виробництва боєприпасів у співпраці з Європейським Союзом, який планує виготовити близько 2 мільйонів артилерійських снарядів для України. Проте для цього потрібні довгострокові контракти від європейських урядів, які наразі відсутні. Крім того, ЄС планує інтегрувати український військово-промисловий комплекс до європейської оборонної промисловості.
Однак українські виробники стикаються з труднощами у вигляді відсутності замовлень, що призводить до періодів бездіяльності на початку року. Ці проблеми загострюють адміністративні неполадки в АОЗ. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що багаторічні контракти для виробників оборони повинні стати нормою, щоб уникнути таких ситуацій у майбутньому.
Україна отримала значну фінансову підтримку у розмірі понад 4 мільярди доларів для оборонної індустрії в минулому році. Країна має на меті виробити не менш ніж 30 тисяч дронів дальньої дії та 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів у 2025 році. Однак, незважаючи на всі зусилля, вирішення проблем з поставками залишається гострим питанням.
Необхідність в удосконаленні механізмів закупівель та налагодження міжнародного співробітництва залишається важливою задачею, і вже сьогодні вживаються заходи для нарощення виробничих потужностей та забезпечення міжнародної підтримки. Наголошується на тому, що подолання поточних викликів має стати пріоритетом для української оборонної промисловості.
