Російські таксисти опинилися в складній ситуації через нові урядові вимоги щодо використання автомобілів місцевого виробництва. Однак російська автомобільна промисловість не може надати машини, які б відповідали стандартам надійності та довговічності. Зокрема, автомобілі місцевого виробництва не забезпечують мінімальний гарантований пробіг у 300 тисяч кілометрів до проведення серйозного ремонту, що є ключовою вимогою для таксі.
Окрім того, низькі доходи та високі операційні витрати стають на заваді працю таксистам. Нещодавні страйки в різних містах, таких як Воронеж, Прокоп’євськ, Сургут, Калінінград, Уфа, Єкатеринбург, Тюмень та Москва, підкреслили ці питання. Водії скаржаться, що тарифи не покривають вартість утримання автомобілів, включаючи зростаючі ціни на машини, запчастини, оренду, пальне й інші необхідності. У результаті водії часто заробляють дуже мало, подекуди 30-50 тисяч рублів на місяць, що становить приблизно $290-$490.
Федеральний закон про таксі в Росії накладає на водіїв суворі вимоги, включаючи щоденні медичні та технічні огляди, обов’язкове страхування водіїв і певні колірні схеми таксі. Ці вимоги критикують за непрактичність і надмірність, що призвело до значного відтоку легальних таксистів. Через закон ринок покинуло близько мільйона легальних водіїв, ціни на поїздки подвоїлися, а бюджет втратив близько 80 мільярдів рублів податків.
Домінування таких компаній, як Яндекс.Таксі, викликає суперечки. Водії та регулятори звинувачують ці компанії в монопольних практиках, таких як встановлення низьких цін, які змушують інших водіїв приймати невигідні тарифи для конкуренції. Компанії не володіють автомобілями й не наймають водіїв безпосередньо, а працюють через партнерські угоди, що дозволяє їм встановлювати ціни, які є згубними для незалежних водіїв.
Для вирішення цих проблем громадські асоціації запропонували кілька рішень, включаючи обмеження комісії агрегаторів до 20%, спрощення медичних оглядів і технічних перевірок, а також зменшення фінансового навантаження на водіїв. Також є заклики скасувати непотрібні вимоги, такі як щоденні медичні та техогляди і обов’язкове перефарбування автомобілів у певні кольори.
Загалом російські таксисти стикаються з численними викликами, включаючи неспроможність автомобільної промисловості забезпечити надійні транспортні засоби, суворі і непрактичні регуляторні вимоги, а також монопольні практики великих агрегаторів таксі, які значно вплинули на їхні доходи та загальний ринок таксі. Для зміни ситуації важливо вжити заходів, які полегшать умови праці та збережуть стабільність ринку.
