Ситуація навколо Петра Порошенка, п'ятого Президента України, привернула значну увагу суспільства. Його звинувачення у державній зраді та наданні допомоги терористичним організаціям, пов'язані з так званою "вугільною справою", стали однією з найважливіших тем у новітній історії України. У 2014-2015 роках, під час свого президентства, Порошенко начебто був причетний до закупівлі вугілля з територій, підконтрольних самопроголошеним Донецькій та Луганській народним республікам.
Розслідування, яке очолили Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України, свідчить про імовірну змову Порошенка з російськими та іншими українськими посадовцями, зокрема з Віктором Медведчуком та колишнім міністром енергетики Володимиром Демчишиним. Суть звинувачень полягає у тому, що Порошенко буцімто використовував свої президентські повноваження для розірвання контрактів з Південна Африкою, щоб домовитися про постачання вугілля з окупованих територій. Це, за їх словами, посилило енергетичну залежність України від Росії та терористичних організацій, завдавши державі збитків на суму близько 200 мільйонів гривень.
Доказова база включає не лише свідчення очевидців та експертні висновки, але й аудіозаписи та документи з періоду 2014-2015 років. Це породжує багато питань: хто винен, і які були справжні мотиви таких дій? Невідомо також, чи політична складова гратиме значну роль у правовій оцінці ситуації.
20 грудня 2021 року Порошенка офіційно повідомили про підозру згідно з артикулами 111 (державна зрада) та 258-3 (сприяння терористичним організаціям) Кримінального кодексу України. Незважаючи на виклики для допиту, він не з'явився. 11 березня 2025 року Печерський районний суд Києва, на прохання ДБР, обмежив термін ознайомлення Порошенка та його захисників з матеріалами справи до 15 квітня 2025 року.
Захист Порошенка стверджує, що справа має політичний характер та спрямована на його усунення з політичного процесу напередодні виборів. Вони також наводять аргументи про те, що вугілля з Південної Африки не відповідало технічним вимогам української енергетики, що й змусило піти на альтернативні угоди.
12 лютого 2025 року Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції проти Порошенка, які він планує оскаржити у Верховному суді. Порошенко описав ці санкції як удар по внутрішній єдності, закликаючи до консолідації навколо Збройних Сил України.
Є очевидним, що у цій гучній справі присутні як юридичні, так і політичні аспекти, які роблять її ще складнішою та контраверсійнішою. Незважаючи на складність ситуації, суспільству важливо залишатися критично налаштованим та пошукати істину.
