Росія висуває у керівництво місій ОБСЄ дипломата, нещодавно відкликаного з Брюсселя через серйозні звинувачення у шпигунстві.
Ви можете уявити, що країна, дипломат якого зовсім недавно був за крок від оголошення персоною нон-грата через звинувачення в роботі на спецслужби, пропонує його на керівну посаду в одній із ключових міжнародних безпекових організацій? Звучить неймовірно, але саме це зараз відбувається.
Дмитро Йорданіді, 55-річний російський дипломат, був змушений повернутися до Москви після того, як бельгійська державна служба безпеки звинуватила його та ще 19 російських дипломатів у роботі на Службу зовнішньої розвідки Росії. Дипломатам рекомендували покинути Брюссель добровільно, інакше їх було б офіційно вислано. Москва забрала Йорданіді додому сама, не чекаючи офіційних заходів.
І ось тепер Кремль номінує Йорданіді на чолі місії Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Сербії, а також запропонував йому керівні посади в представництвах цієї ж організації в Казахстані і Киргизстані. Це викликає занепокоєння і запитання: яку саме гру намагається вести Росія і як міжнародна спільнота може на це відреагувати?
Західні уряди вже давно звинувачують Кремль у використанні ОБСЄ як платформи для просування проросійських інтересів у Європі. Експерти б’ють на сполох: чи справді людина, яку підозрюють у діяльності на користь російської розвідки, є підходящим лідером для місії організації, покликаної гарантувати прозорість і безпеку в регіоні?
Ця історія має ще один цікавий вимір — Сербію. Під керівництвом президента Александара Вучича Сербія стала своєрідним притулком для російських дипломатів, висланих із країн ЄС. Більш того, вплив Москви тут активно посилюється: відкриваються російські ЗМІ, з'являються нові ділові контакти, розростається російська медійна та політична присутність. У цьому контексті висування Йорданіді виглядає радше посиленням впливу Росії, ніж спробою конструктивної участі у міжнародній безпеці.
Тим часом ОБСЄ заявляє про сувору і ретельну процедуру відбору на свої керівні посади, але утримується від коментарів щодо конкретних кандидатур. А ми можемо лише сподіватися, що ця «ретельність та суворість» не дозволить перетворити міжнародну організацію в місце, де можна приховати справжні цілі та наміри.
Чи зможе ОБСЄ захистити свою репутацію та втримати баланс сил, не дозволивши собі стати майданчиком для небезпечних політичних ігор Кремля?
