Канада вкотре замислюється над своїм вибором бойових винищувачів. Недавно уряд прем'єр-міністра Марка Карні розпочав перегляд рішення про закупівлю американських винищувачів F-35. Така обережність пояснюється новими геополітичними викликами й напруженням у стосунках зі Сполученими Штатами.
Початковий контракт підписали у червні 2023 року. Згідно з ним, канадська армія мала отримати 88 нових винищувачів F-35 на суму 19 мільярдів канадських доларів – із них відразу було оплачено 16 літаків, першу партію яких очікують вже наступного року. Та тепер у канадському суспільстві зростає підтримка перегляду цього контракту: більшість людей вважають за краще мати бойові літаки, які не виробляються і не обслуговуються у США. Як думаєте, чи доцільно Канаді активніше диверсифікувати військові постачання?
На столі вже багато варіантів. Зокрема, шведський Saab Gripen — гнучкий, доступний за ціною і добре себе зарекомендував у реальних умовах. Або французький Dassault Rafale, потужна й перевірена у бойових умовах машина, яка може легко інтегруватися у структури НАТО. Інший європейський варіант — Eurofighter Typhoon, який уже випробуваний у бойових операціях НАТО і має передові технології. Ще один кандидат — американський Boeing F/A-18 Super Hornet, літак, який канадські військові добре знають завдяки своєму попереднику F/A-18 Hornet. Є навіть можливість розглянути модернізовану версію винищувача F-16 — F-16V Viper, бойовий літак із чудовим співвідношенням ціна-якість.
Канада могла би піти й складнішим, але амбітнішим шляхом, запустивши власну розробку бойового літака. Це б зміцнило канадську оборонну промисловість і зменшило залежність від іноземних технологій, але чи готовий уряд брати на себе таку відповідальність і фінансові витрати? Ще одним варіантом є британський проєкт літака нового покоління Tempest, що створюється за участі низки європейських країн і стане доступним у 2030-х роках. Проте в цьому випадку довелося б шукати тимчасову альтернативу для заміни нинішнього застарілого парку CF-18.
Міністр оборони Білл Блер заявив, що Канада вже почала перемовини з виробниками альтернативних винищувачів для вивчення доступних варіантів. Така позиція стала очевидною після його нещодавнього перепризначення в оновленому уряді Марка Карні. І очевидно, що Канада у цій ситуації не самотня: аналогічні сумніви щодо купівлі F-35 висловлюють і європейські союзники, зокрема Португалія, яка запланувала відмовитися від них через політичну та економічну непередбачуваність минулої американської адміністрації.
Не секрет, що збалансована військова стратегія — це не лише питання оборони, але й формування зовнішньополітичних альянсів. Отже, чи варто Канаді переглянути свій вибір на користь європейських варіантів, чи краще залишитися зі звичною американською технікою? Який варіант вам видається найбільш вдалим для канадських Військово-повітряних сил? Поділіться вашими думками.
