Нещодавні президентські вибори в Румунії стали ареною серйозних драматичних подій, які ще довго залишаться в центрі уваги світової спільноти. Те, що починалося як чергове політичне змагання, перетворилося на трилер із гібридною атакою Росії, рішенням Конституційного суду, протестами та безпрецедентним перезапуском усього виборчого процесу.
Перший тур виборів, що відбувся 24 листопада 2024 року, викликав сенсацію: незалежний кандидат крайньо правого напрямку Калін Джорджеску несподівано зайняв перше місце, залишивши за собою впливових політичних конкурентів. Але вже за кілька днів ця перемога затьмарилася серйозними звинуваченнями у втручанні ззовні.
Конституційний суд Румунії підтвердив, що спецслужби зафіксували активну гібридну атаку з боку Росії, яка використовувала соцмережі для інтенсивного поширення підтримки Джорджеску, зокрема через TikTok. Суд визнав, що кампанія Джорджеску проводилася з порушенням законодавства, тому результати виборів були анульовані. На нові вибори кандидат уже не потрапив з іншої причини: він не підписав важливі документи щодо власних доходів, що стало формальною підставою для його виключення Центральною виборчою комісією.
Це рішення одразу викликало буремну реакцію його прихильників, які вийшли на мітинги, що переросли у насильницькі зіткнення з поліцією. Події змусили уряд призначати перевибори на травень 2025 року, спочатку в березні, потім дати були перенесені. Тим часом, з Росії лунали гучні заяви про "руйнування демократії" в Румунії, а сам Джорджеску назвав своє виключення "ударом у саме серце демократії".
Ситуація фокусує увагу на тому, як легко демократичні процеси можуть потрапити під зовнішній вплив та якими глибокими можуть бути внутрішні розколи суспільств у Східній Європі. Сьогодні румунське суспільство поляризоване, а експерти діляться на два табори: одні переконані у законності дій суду та виборчої комісії, інші кивають на політичну маніпуляцію владою.
У цих складних умовах ключовими претендентами на президентський пост залишаються Елена Ласконі з Союзу порятунку Румунії та нинішній прем'єр Марчел Чолаку, який відомий активною підтримкою України та вступу до ЄС і НАТО. Саме ці кандидати можуть визначити майбутній напрямок руху Румунії і вплинути на стабільність у регіоні.
Чи вдасться Румунії прозоро та без втручань провести перевибори? І яким буде наступний крок країни на її європейському шляху за таких суперечливих обставин? Ці питання залишаються головними у наступних місяцях.
