Війна в Україні завдала серйозного удару по сільському господарству країни, яка відома як житниця Європи. Нині Україна стикається з втратами орних земель, зниженням врожайності, руйнуванням інфраструктури, блокадою експорту і з проблемами з трудовими ресурсами, що у сукупності загрожує не лише національній, а й глобальній продовольчій безпеці.
Одним із найбільших викликів є втрата орних земель. Близько 6,5% до 7% українських полів стали недоступними через війну. Особливо критичною є ситуація в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях, де фермери змушені залишити свої землі через бойові дії. В результаті, зменшення площ для обробки значно впливає на селянську економіку та врожайність.
Крім того, війна серйозно скоротила виробництво зернових та олійних культур. У Херсонській області, яка традиційно є однією з найпродуктивніших, врожайність пшениці знизилася з 9,7 тонн з гектара до 7,8 тонн. Загальна врожайність зернових та олійних культур по всій Україні зменшилася на 30%. Цей спад продовжуватиметься, і прогнозується, що до 2024 року врожайність не перевищуватиме 77 мільйонів тонн.
Знищення Каховської ГЕС влітку 2023 року призвело до знищення 52% зрошуваних земель у Херсонській області, що значно позначилося на продуктивності. Окрім втрати водопостачання, руйнування інфраструктури — ще один удар, який ускладнює сільське господарство.
Експорт українського зерна зазнав значних перешкод через блокування російськими військами чорноморських портів і цілеспрямовані удари по зерновій інфраструктурі. Довелося шукати альтернативні маршрути через Польщу, Угорщину, Словаччину та Румунію, що суттєво підвищило логістичні витрати та знизило обсяги експорту.
Загальні економічні втрати сільського господарства оцінюються у приблизно 80 мільярдів доларів. Це включає 10,3 мільярда доларів втрат у вигляді знищених або вкрадених активів та 69,8 мільярда доларів втрат від зниження врожайності, внутрішніх цін на продукцію та підвищення виробничих витрат.
Війна позбавила аграрний сектор значної кількості трудових ресурсів, адже багато фермерів або загинули, або змушені були взяти зброю до рук. Втрата досвіду і експертності також матиме довготривалі наслідки.
Насамкінець, ці виклики чинять тиск не лише на Україну. Від українського експорту залежать країни Близького Сходу, Африки та Південної Азії. Внаслідок дій Росії, зростає загроза глобальної продовольчої кризи.
Із такими значними перешкодами Україна потребує міжнародної підтримки для відновлення сільськогосподарського сектора і забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Це не лише про відновлення інфраструктури чи налагодження експорту, але й про забезпечення працівникам гідних умов для повернення на робочі місця. Закликаємо всіх, хто може підтримати, долучатися до відбудови української аграрної сфери.
Війна справді завдала великих втрат агросектору України, і міжнародна підтримка є критично важливою для відновлення.