Група американських сенаторів з обох партій, включно з республіканцями Тоддом Янгом і Ліндсі Гремом та демократами Річардом Блументалем і Тімом Кейном, звернулася до адміністрації Трампа з проханням передати понад 300 мільярдів доларів заморожених російських активів Україні. Це на тлі зростаючого тиску на Росію для закінчення війни в Україні. Чи можуть ці активи стати рушійною силою в дипломатичних зусиллях?
Запит до адміністрації надійшов у формі листа до Державного секретаря Марко Рубіо, в якому сенатори висловили занепокоєння з приводу використання конфіскованих російських активів як важелю у перемовинах з Росією. Чи можливо залучити ці активи, щоб домогтися мирного врегулювання конфлікту?
Заморожені активи, сумарно оцінювані від 300 до 350 мільярдів доларів, переважно розміщені в європейських фінансових установах. При цьому лише близько 7 мільярдів доларів зберігаються в США. Ці активи були заморожені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли США та їхні союзники блокували транзакції з Центробанком та Міністерством фінансів Росії.
У 2024 році Конгрес США ухвалив закон «REPO Act», що надав президенту повноваження для передачі російських активів, конфіскованих у США, Україні. Проте як адміністрація Байдена, так і адміністрація Трампа вагалися з виконанням цього акту через опір європейських союзників.
Європейські лідери також зацікавлені у використанні цих активів для відновлення України, однак вони обережні через можливі юридичні та дипломатичні ускладнення. Створення прецеденту заволодіння іноземними активами викликає занепокоєння, яке ясно висловилося в заявах Групи семи (G7), що зобов'язалися утримувати російські активи замороженими до тих пір, поки Москва не відшкодує Україні за завдану шкоду.
Росія, зі свого боку, назвала це крадіжкою, але є ознаки, що вона може погодитися на використання частини цих активів для реконструкції за певних умов, включаючи витрати в районах під російським контролем.
Члени Конгресу США вже протягом років виступали за використання цих активів для відновлення України, що могло б зменшити потребу у фінансуванні з боку платників податків США та збільшити тиск на Москву. Заразішній лист є рідкісним випадком, коли високопосадові республіканці публічно закликали адміністрацію вжити жорстких заходів проти Росії.
На фоні тривають дипломатичні зусилля, метою яких є досягнення припинення вогню в Чорному морі до початку ширших перемовин щодо завершення війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що будь-які дипломатичні зусилля з Росією мусять бути підтримані військовою могутністю, санкціями та тиском.
Група семи в жовтні 2024 року погодилася надати Україні близько 50 мільярдів доларів у формі кредитів, використовуючи кошти від російських активів, що знаходяться за кордоном, як заставу. Однак деякі західні посадовці, зокрема в Німеччині та Європейському центральному банку, вагалися через побоювання щодо створення юридичного прецеденту та можливого підриву довіри до євро.
Таким чином, ця ініціатива сенаторів може мати значний вплив на подальший розвиток подій, попри складності міжнародного права і дипломатичних відносин. Час покаже, чи приведуть ці зусилля до конкретних змін, які допоможуть як Україні, так і світовій спільноті.
Це важливий крок до підтримки України, але юридичні питання можуть ускладнити реалізацію планів щодо активів.
Цікаво, чи справді ці активи змінять хід війни та допоможуть Україні відновитися після конфлікту.
Чи справедливо конфіскувати активи, якщо це може призвести до ескалації конфлікту та юридичних суперечок?
Чи може цей крок стати каталізатором для мирних переговорів і позитивних змін в Україні?
Використання російських активів може стати важливим інструментом для відновлення України та тиску на Москву.
Використання заморожених активів може стати ключем до дипломатичного вирішення конфлікту та відновлення України.