Президент Ірану Масуд Пезешкіан публічно відмовився вести прямі переговори зі Сполученими Штатами щодо ядерної програми Ірану. Ця відповідь стала реакцією на лист, отриманий від президента США Дональда Трампа, який запропонував нову ядерну угоду впродовж двох місяців, хоча точна дата початку цього терміну залишається неясною.
Іран завжди був відкритий до переговорів, однак проблеми виникали через невиконання Сполученими Штатами попередніх зобов’язань. Пезешкіан зазначив, що вихід США з Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA) у 2018 році за каденції Трампа створив проблеми для подальших переговорів.
Примітно, що хоча Іран і відмовився від прямих переговорів, Пезешкіан заявив про готовність до непрямих контактів через посередників, таких як Оман. Це показує, що Іран не закриває вікно для діалогу, але ставить під сумнів довіру до прямої взаємодії з США.
Угода JCPOA, підписана у 2015 році між такими країнами, як Іран, США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Китай і Росія, мала на меті обмежити ядерну програму Ірану в обмін на зняття санкцій. Однак односторонній вихід США з угоди у 2018 році, який спричинив повернення санкцій, призвів до відновлення Іраном збагачення урану.
Протягом президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану значно просунулася. Наприкінці грудня 2023 року Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що Іран збільшив виробництво збагаченого до 60% урану, що є кроком до 90% збагачення, необхідного для створення ядерної зброї.
Дональд Трамп погрожував військовими діями та введенням вторинних тарифів у разі, якщо Іран не погодиться на нову ядерну угоду. В інтерв’ю NBC News Трамп попередив, що якщо угоди не буде досягнуто, США завдадуть ударів по Ірану, яких той ще не бачив.
Виникаючі напруженості в регіоні, включаючи конфлікти в Газі, ізраїльські удари по іранських об'єктах та американські авіаудари по силам Хуситів у Ємені, підвищують ризик військового конфлікту. Відомо, що президент Росії Володимир Путін погодився бути посередником в ядерних переговорах між США та Іраном.
Таким чином, відмова Ірану від прямих переговорів з США зумовлена минулими порушеннями довіри, проте можливість непрямих переговорів залишається. Ситуація ускладнюється поточними регіональними конфліктами та жорсткою позицією США стосовно ядерних амбіцій Ірану. Залишається відкритим питання: як далеко можуть зайти сторони, щоб уникнути ескалації конфлікту?
Ситуація дійсно напружена, але нескінченний діалог все ж може принести позитивні результати для обох сторін.
Прямі переговори з Іраном все ж необхідні, і відмова від них лише погіршує ситуацію, підвищуючи ризик конфлікту.
Іран демонструє бажання до діалогу, але попередній досвід викликає обґрунтовану обережність щодо прямих переговорів.
Відмова Ірану від прямих переговорів підкреслює складність міжнародних відносин та необхідність будувати довіру між країнами.