Уявіть снаряд, який здатен вражати цілі на відстані понад 150 кілометрів з абсолютною точністю — це не фантастика, а сучасні реалії розвитку артилерії. Останні події показують, як американська армія переглянула свої підходи після зупинки проекту нової самохідної гаубиці XM1299 через обмежену дальність пострілів (близько 70 км замість запланованих 115 км). Тому тепер військові фокусуються саме на модернізації боєприпасів, шукаючи нові, революційні рішення.
Серед перспективних розробок — снаряди з прямоточними повітряно-реактивними двигунами, які вже зараз проходять випробування в Норвегії спільно з компанією Boeing. Такі боєприпаси можуть з легкістю досягати цілей на понад 150 км, докорінно змінюючи підхід до тактики використання артилерії у сучасних конфліктах.
Ще одним рішенням, що привертає увагу військових спеціалістів, є снаряди зі зменшеним калібром проектилів. Наприклад, снаряд від компанії BAE Systems вже продемонстрував вражаючу дальність стрільби понад 100 км. Армія США при цьому активно шукає можливості адаптувати нові боєприпаси для вже наявних гарматних систем, аби не доводилося повністю переглядати існуючу артилерійську базу.
Важливе місце посідають і ракетні системи, що вже зарекомендували себе з найкращого боку у бойових умовах, зокрема HIMARS. Ці "зірки артилерії" вже зараз можуть завдавати точкових ударів на дистанціях до 300 кілометрів завдяки керованим ракетам TACMS. Але і тут військові не зупиняються на досягнутому — наразі розглядається можливість оснащення їх боєприпасами типу GLSDB. Це унікальне рішення, коли авіабомба малого калібру GBU-39, відома своєю винятковою точністю, поєднується з ракетним двигуном, даючи змогу HIMARS "дотягнутися" до цілей на відстані 150 км з хірургічною точністю.
Не менш цікавим рішенням для країн НАТО може стати ізраїльська система PULS. Її головна перевага — універсальність і гнучкість. Завдяки різноманітним видам боєприпасів у військових з'являється можливість ефективно реагувати на будь-які загрози, обираючи тип ракети відповідно до поставленого завдання. Уже зараз деякі європейські країни, зокрема Нідерланди, серйозно розглядають ізраїльську PULS як перспективну альтернативу HIMARS, особливо враховуючи питання витрат і надійності в експлуатації.
Артилерія перетворюється з допоміжного засобу на фундамент сучасної військової стратегії. Сьогоднішні технології значно розширюють її можливості, дозволяючи досягати нових рубежів — як у сенсі точності, так і за дальністю ураження цілей. Чи здатні ці інновації радикально змінити характер майбутніх воєнних конфліктів? Питання вже не в тому, чи це можливо, а наскільки швидко це відбудеться.
Вражає, як сучасні технології артилерії здатні змінити характер війни та підходи до стратегії!
Не варто забувати, що нові технології можуть призвести до ескалації конфліктів і непередбачуваних наслідків.
Інновації в артилерії відкривають нові горизонти, але з ними приходять й нові виклики для світової безпеки.
Надзвичайно перспективні розробки в артилерії можуть кардинально змінити бойові дії, надаючи військам нові тактичні можливості.