Останні військові навчання Китаю навколо Тайваню значно посилили напругу в регіоні. На початку квітня Китай розпочав масштабні тренування за участі армії, флоту і ракетних сил. Ці дії Пекін пояснив як «серйозне попередження» Тайбею через прагнення до незалежності.
Сценарій справді нагадував реальні бойові дії: патрулювання повітря і моря для контролю важливих маршрутів, моделювання ударів по морських та наземних цілях, тренування з блокади портів острова.
Тайвань відреагував негайно. Міністерство оборони острова повідомило про виявлення 19 кораблів китайського флоту, включно з авіаносцем «Шаньдун». У відповідь Тайвань підняв у повітря свої літаки, відправив судна на перехоплення та підготував берегові комплекси протиракетної оборони. Атмосфера була дуже напруженою, ніби кожна година могла стати іскрою великого конфлікту.
Цей вересневий сценарій ще більше підігрівається інформаційною війною — Китай активно веде пропаганду в соціальних мережах. Тайванського президента Лай Цінде зображують як «паразита», що «руйнує» острів. Які наслідки такого психологічного тиску? Чи стане це поштовхом до серйознішого конфлікту?
З іншого боку океану ситуація видається не менш напруженою. США продовжують підтримувати Тайвань, публічно висловлюючи стурбованість діями Пекіна. Міністр оборони США вкотре підтвердив готовність захищати союзника у разі потреби. Наскільки готові інші країни обрати сторону, коли справа стосується такої гострої протидії між двома гігантами?
Експерти стверджують, що ці навчання — не просте демонстративне попередження, а може навіть підготовка до вторгнення до 2027 року. Це серйозний сигнал як для Тайваню, так і для міжнародної спільноти. Час діяти на дипломатичному фронті вкрай важливий, бо кожен невдалий крок може вартувати дорого.
Яким буде наступний крок Китаю? Як далеко Пекін готовий зайти у своїх амбіціях щодо Тайваню і які будуть наслідки для Азіатсько-Тихоокеанського регіону? Поки що залишається тільки спостерігати і сподіватися, що розум переможе емоції.
Ця ситуація дійсно дуже тривожна, і сподіваюся, що дипломатія зможе запобігти великому конфлікту.