Нещодавні переговори щодо миру між Україною, Росією та ключовими міжнародними гравцями виходять на новий рівень складності, адже до процесу активно долучились різні сторони зі своїми умовами і вимогами. Президент США Дональд Трамп узявся спробувати стати миротворцем, однак ситуація виявилась не такою простою, як хотілося б.
Події останніх днів продемонстрували, що Росія висуває досить жорсткі умови, включаючи зняття західних санкцій, припинення військової підтримки України і навіть просування своїх власних економічних інтересів – таких як експорт сільгосппродукції й контроль за судноплавством до українських портів. Російські посадовці категорично відмовляються зупиняти постійні авіаційні удари по цивільних цілях в Україні, що значно ускладнює пошук компромісу.
У цей важливий момент європейські лідери виявляють принципову позицію. Президент Франції Еммануель Макрон вже чітко зазначив, що Європа не готова до послаблення санкцій проти Москви, поки немає гарантій тривалого миру. Він наголосив, що санкції залишатимуться, поки Володимир Путін використовує перемовини як інструмент для маніпуляції і створення розколу між ЄС та США.
Цікаво, що раніше розглядалася кандидатура британського прем'єр-міністра Кіра Стармера для представлення Європи на переговорах, але він вирішив утриматися. Таким чином, зараз саме Еммануель Макрон бере на себе ключові функції посередника між Росією та європейськими лідерами.
Український уряд також зайняв жорстку позицію, чітко наголосивши, що майбутнє нашої країни не може визначатися без прямої участі України. Президент Зеленський вкотре озвучив гасло, яке вже стало принципом зовнішньої політики: «Ніяких рішень щодо України без України». США, зі свого боку, продовжують активно залучати Україну в процес формування умов миру, уважно стежачи за тим, щоб не були перейдені критично важливі для Києва «червоні лінії».
Американська сторона пропонує конкретний план, у якому йдеться про тимчасове припинення вогню, гуманітарні коридори, припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, а також забезпечення України довгостроковими безпековими гарантіями від Європи. Водночас у США наголошують, що повинні враховуватись американські економічні інтереси, зокрема питання природних ресурсів України.
Але поки сторони шукають формули розв'язання кризи, у Європі зростає занепокоєння щодо ймовірного конфлікту із США навколо питання санкцій. Європейські політики відкрито попереджають, що будь-які домовленості про послаблення санкцій повинні узгоджуватись із ними, щоб уникнути додаткових непорозумінь у трансатлантичних відносинах.
Очевидно, що переговори входять у критичну фазу, і найближчі тижні покажуть, наскільки великою буде політична воля сторін знайти компроміс. Один з основних викликів – небажання Росії поступатись на ключових пунктах, і, відповідно, необхідність єдності між США, Європою та Україною. Тільки така єдність стане запорукою можливого порозуміння і довгоочікуваного миру.
