Цієї ночі Україна пережила одну з найбільших атак дронів з початку війни: Росія запустила відразу 92 безпілотники одночасно з чотирьох напрямків—Брянська, Міллерово, Приморсько-Ахтарська та окупованої Чауди в Криму. Це не просто цифри—ці атаки вкотре перевіряють на міцність нашу систему протиповітряної оборони, а головне—кожного з нас особисто.
Варто особливо відзначити героїчну роботу наших захисників цієї ночі. Українська ППО перехопила 51 дрон типу Shahed, показуючи черговий приклад виняткової організації та сили нашої армії. Ще 31 ворожий дрон-приманка був нейтралізований засобами радіоелектронної боротьби та втрачений росіянами без нанесення шкоди.
Але, на превеликий жаль, ця ніч принесла і людське горе, яке ми відчуваємо особливо гостро. Найважча ситуація у Кривому Розі, місті, яке лише вчора зазнало жахливого удару російською ракетою "Іскандер-М" — вона влучила у житловий квартал та дитячий майданчик. Загинули 18 людей, серед яких 9 дітей. В нічній атаці дронів тут також є жертва та семеро поранених. Такий біль неможливо забути й пробачити.
У Києві нічна атака спричинила падіння уламків збитих ворожих безпілотників на лівому березі міста, викликавши пожежі та пошкодження житлових будинків. Столиця знову прокинулася від звуків вибухів, які нагадали кожному з нас, наскільки війна ще близько.
Та важливо усвідомлювати: наші військові роблять усе можливе для захисту мешканців. Ми бачили, як ефективно спрацювали авіація, зенітно-ракетні комплекси, мобільні вогневі групи, як вдало діяли сили радіоелектронної боротьби.
Історії, які ми чуємо після цієї атаки, вражають: сусіди, які допомагають один одному, рятувальники, які поспішають до місця падіння уламків посеред ночі, люди, які відкривають свої домівки для тих, чиї оселі зазнали пошкоджень. Саме в цьому справжня сила України—у незламності духу людей, які навіть в такі моменти не втрачають гідності та людяності.
Зараз—час єдності, підтримки й віри в наших захисників. Адже ця ніч, що принесла нам біль втрат і гнів, вкотре нагадала: ми маємо стояти разом, щоб перемогти. Як ви пережили цю ніч? Поділіться своєю історією чи словами підтримки військовим, які рятують наші життя.
