Ситуація з модернізацією Росією авіаційних ударних можливостей і її впливом на оборону повітряного простору України є складною і багатогранною. Росія активно оновлює свої ударні озброєння, зокрема безпілотні літальні апарати, крилаті та балістичні ракети. Це ускладнює роботу систем протиповітряної оборони України, включно з наданими західними країнами.
Російська модернізація і виклики
Зокрема, вдосконалені російські балістичні ракети становлять значну загрозу. Наприклад, 6 квітня 2025 року Україна перехопила лише одну з шести російських балістичних ракет, спрямованих на Київську область. Ефективність української ППО знизилась, і коефіцієнт перехоплення останнім часом впав нижче 50%, порівняно з понад 60% влітку минулого року.
Західні системи ППО, такі як система Patriot, демонструють певну ефективність. Вони здатні знищувати аеродинамічні цілі на відстані до 150 кілометрів, але їхня ефективність проти балістичних ракет обмежена кількома десятками кілометрів. Однак, через дефіцит цих систем захист великих територій від балістичних загроз залишається обмеженим.
Збільшення дронових атак
Росія активно розвиває виробництво дронів, роблячи їх складнішими для протидії. Україна робить пріоритет на виробництві власних ракет та інтеграції штучного інтелекту у дрони. Цей підхід спрямований на нейтралізацію російських технологій радіоелектронної боротьби.
Україна також працює над технологіями рою дронів та розвитком оборони проти дронів, що особливо актуально в умовах зростаючої кількості атак з боку Росії.
Міжнародна підтримка та інновації
Україна отримує значну підтримку від міжнародних партнерів, включаючи передачу сучасних винищувачів. Такі літаки критично важливі для підвищення здатності оборони повітряного простору та забезпечення близької авіаційної підтримки.
Україна активно інтегрує AI та автономні системи у військові операції. Це дозволяє створити оперативну картину в реальному часі, що значно підвищує ефективність планування та проведення операцій.
Виклики та перспективи
Незважаючи на всі ці досягнення, Україна стикається з технологічними обмеженнями, такими як несправності сенсорів в умовах суворої погоди та труднощами у відстеженні швидкорухомих або замаскованих цілей. Стратегія на майбутнє полягає в максимальному збільшенні автономності на полі бою при збереженні людського контролю, аналізі даних за допомогою AI і підтримки оперативної картини в реальному часі, доступної для всіх автономних систем.
Україна продовжує боротися за посилення обороноздатності, працюючи над інноваціями та зміцненням міжнародних зв'язків. Це важливо для подальшого протистояння агресії та забезпечення незалежності країни.
