У ніч на 9 квітня 2025 року в безпосередній близькості до Південноукраїнської АЕС було зафіксовано одразу вісім безпілотників, що становить пряму небезпеку для ядерної безпеки країни. Директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі зазначив, що ситуація потребує термінового втручання світового співтовариства.
На жаль, подібні ситуації стали реальністю для українців. Лише за останню ніч російські сили випустили по Україні 55 ударних безпілотників типу Shahed і кілька дронів-пасток. Хоч наші ЗСУ традиційно демонструють високий рівень готовності – цього разу збили 32 Shahed, – серйозні ризики для енергетичної системи країни залишаються постійними.
Ці атаки несуть загрози не лише цивільній інфраструктурі, а й серцю енергетичної безпеки країни — атомним станціям. З листопада 2023 року, коли російські удари пошкодили електричні підстанції, що підтримують роботу кількох АЕС, ми вже зрозуміли, що захищати ядерну інфраструктуру – питання виживання цілої країни. А тривожні випадки продовжуються. Тільки за перші півтора місяці 2025 року сталося 138 вторгнень російських безпілотників та ракет у зони спостереження та санітарного захисту біля українських АЕС.
Особливо тривожним залишається інцидент, який стався у лютому цього року, коли російський дрон пошкодив покриття арки над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. На щастя, рівень радіації залишився у нормі, але це вкотре нагадує, наскільки крихкою є наша безпека.
Тим часом представники МАГАТЕ намагаються контролювати ситуацію, підтримуючи постійний моніторинг та інспекції на станціях. На ЗАЕС особливу увагу приділяють сховищам відпрацьованого ядерного палива та безпеці електричної інфраструктури. Однак вирішення питань ускладнюється тим, що ключові рішення там приймає окупаційна російська адміністрація.
Інші українські станції також працюють у специфічних умовах. Так, Хмельницька та Рівненська АЕС зараз мають по одному енергоблоку, що зупинений для планового ремонту палива. А буквально кілька днів тому, 5 квітня, на Рівненській АЕС два енергоблоки були змушені знизити потужність через обмеження в енергомережі, спричинені постійними атаками на інфраструктуру.
Якщо російська агресія продовжиться у такому руслі, ситуація може вийти з-під контролю швидше, ніж будь-хто з нас очікує. Зараз, як ніколи, важливо пам’ятати, що ядерна безпека – спільна проблема, від якої не сховатися ані політикам, ані звичайним людям.
А як ви ставитесь до таких ризиків? Чи достатньо, на вашу думку, робиться зараз задля безпеки українських АЕС?
