Наразі ситуація на фронті в Україні нестабільна, але залишається важливою темою для обговорення, особливо враховуючи російські плани посилення своєї військової присутності. Вже у 2025 році Росія планує збільшити кількість військових на 150,000 осіб, що еквівалентно приблизно 15 мотострілецьким дивізіям. Це нарощення не зустрічає значних проблем з рекрутингом, хоча не всі підрозділи можуть бути розгорнуті одночасно.
Зимові умови, ефективні українські удари безпілотниками та тимчасове виснаження наступального потенціалу призвели до уповільнення темпів територіальних захоплень Росії. Попри це, російські сили намагаються поступово прориватися на певних ділянках фронту, зокрема поблизу Покровська в Донецькій області. Проте, українські контратаки уповільнюють ці наступи, завдаючи значної шкоди просуванню окупантів.
Попри постійні бойові дії, Україна на переговорах в Джидді погодилася на 30-денне перемир’я, проте Росія відмовилася, вимагавши обмеження військових можливостей України. Натомість було досягнуто часткову угоду про захист енергетичної інфраструктури та Чорного моря, хоча обидві сторони звинувачують одна одну у порушенні цього перемир’я.
Стосовно військових операцій, Росія змінює свою тактику, застосовуючи безпілотники Shahed у густих формаціях для перевантаження українських систем ППО. Водночас українці розробили ударні безпілотники великої дальності з радіусом понад 1700 км, що допомагає в обороні та завдає економічних збитків Росії.
У міжнародному контексті варто згадати, що глава Пентагону вперше проігнорує зустріч Контактної групи з оборони України. Водночас європейські партнери України анонсували нові військові пакети допомоги, серед яких Норвегія виділить 100 мільйонів євро. Також розглядається можливість розміщення союзницької "сили запевнення" у Західній Україні після можливого майбутнього перемир’я.
І наостанок, Україна продовжує розвивати свої оборонні можливості, маючи 880,000 військових і інтегруючи безпілотні комплекси у свої бригади. Українські дії вже значно вплинули на російські наступальні можливості, що вселяє надію на подальший успішний опір.
Отож, шлях до стабільності та миру ще довгий, але міжнародна підтримка та прогресивні дії України дають підґрунтя для оптимізму і спонукають до подальших дій громадськості задля підтримки України.
