Рішення Китаю зупинити експорт ключових рідкісних металів викликало справжню бурю на світовому ринку. З 4 квітня 2023 року китайська влада суттєво обмежила постачання самарію, тербію, ітрію та ще кількох металів, життєво необхідних для високотехнологічних та військових галузей.
У чому причина такого рішення? Китай відповідає на підвищення тарифів, які США запровадили ще за президентства Дональда Трампа. Вважаючи ці обмеження несправедливими і завдаючими шкоду власним інтересам, Пекін використав свій потужний важіль впливу — рідкоземельні метали, адже саме Китай є найбільшим глобальним виробником та експортером цього стратегічного ресурсу.
Практично вся сучасна електроніка — від смартфонів та електромобілів до передових оборонних систем — сьогодні залежить саме від цих матеріалів. Китайська влада розробляє нову систему регулювання, завдяки якій зможе контролювати, кому саме постачати ці метали, фокусуючи увагу на підприємствах, пов’язаних із оборонною галуззю США. Це фактично перетворює рідкісні метали в інструмент політичного і економічного тиску.
Але що означає ця ситуація для нас і світової економіки загалом? Насамперед, суттєве підвищення цін на компоненти для виробництва електроніки і технологій, адже на Заході альтернативних постачальників і переробників таких матеріалів вкрай мало. Великі компанії та уряди країн вже почали шукати нові джерела постачання, але це – справа дорого й довго.
У більш далекій перспективі — це сигнал про значне посилення геополітичного конфлікту між Китаєм та США, коли економіка, ресурси та технології використовуються як потужний важіль у боротьбі за вплив на глобальній арені. Аналітики вже називають цей крок початком нової глави геоекономічного протистояння.
Як довго триватиме дефіцит? Чи зможуть США і їх партнери ефективно налагодити альтернативне виробництво? Ці питання поки залишаються відкритими, але очевидно одне — цей хід Китаю може радикально змінити ландшафт світової економіки і прискорити переоцінку глобальних виробничих ланцюгів.
