Естонія ухвалила нові законодавчі зміни, які дають її оборонним силам додаткові права щодо застосування сили проти цивільних суден, якщо ті створюють загрозу для стратегічної інфраструктури країни. Це рішення викликало широке обговорення серед міжнародних експертів, адже вперше держава ЄС пішла на такий рішучий крок у відповідь на зростаючі загрози морській безпеці.
Підстави нових повноважень зрозумілі – останнім часом збільшилась кількість інцидентів, коли приховане пошкодження підводних кабелів та стратегічних об'єктів серйозно загрожує не лише безпеці зв'язку і даних, а й економічній стабільності. Прикладом служить нещодавнє виявлення прихованого обладнання, що використовувалося Росією для стеження за британськими ядерними субмаринами. Це, звісно, підштовхує країни Балтії активніше захищати свої кордони та морські території.
Естонська влада чітко наголошує, що застосування сили – крайній захід. Спочатку будь-якому судну, яке поводиться підозріло або відмовляється співпрацювати, буде запропоновано припинити рух, змінити курс або виконати вимоги естонських оборонних сил. І лише у надзвичайних випадках, коли судно відмовляється виконувати законні вимоги і становить пряму й серйозну загрозу людським життям чи інфраструктурі, військові матимуть право його затопити. Цікаво, що навіть у разі прийняття такого екстреного рішення планується попередня евакуація екіпажу, щоб не допустити загибелі людей.
Водночас серед експертів з'являються питання: чи варто взагалі розглядати затоплення судна після евакуації екіпажу? Адже якщо на борту уже нікого немає, чи залишається на судні загроза? А як щодо можливої шкоди довкіллю від його затоплення? Ці питання вимагатимуть детального розгляду і відповідей від естонської влади.
Також вистачає і складних міжнародних аспектів. Використання військової сили у нейтральних чи міжнародних водах — дуже серйозне рішення. Його необхідно обґрунтовувати не лише перед власними громадянами, але й перед міжнародною спільнотою, враховуючи принцип свободи навігації і дипломатичні норми. Судячи з усього, Естонія, як член НАТО та ЄС, планує робити це максимально обережно, спираючись на міжнародну підтримку союзників.
Чи змінять такі рішучі дії Естонії баланс сил у регіоні Балтійського моря? Яку позицію займуть сусідні країни і міжнародні партнери? Це рішення, безсумнівно, формує нові норми морської безпеки і, можливо, спонукатиме інші країни замислитися над аналогічними заходами для захисту власних кордонів. Відтепер у морях Балтики стає дедалі цікавіше спостерігати за розвитком подій.
