Перший вирок за добровільну здачу до Збройних Сил України, оголошений в Росії, гучно пролунав 15 квітня 2025 року й задуманий як попередження для інших російських військових. Фігурантом цієї показової справи став Роман Іванишин із Сахаліну, людина далека від професійної військової кар'єри: до мобілізації він працював звичайним гірничим майстром. Доля закинула його в окуповану Донеччину — до складу 39-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади.
Саме тут, під селом Степне неподалік Волновахи, 10 червня 2023 року Іванишин потрапив у полон до українських військових. Під час полону він погодився на чин, який у сучасній Росії коштував йому свободи — записав відео, де різко висловився проти війни та закликав своїх співвітчизників залишати бойові підрозділи й складати зброю.
Повернувшись до Росії в результаті обміну на українських полонених у січні 2024 року, Іванишин прямо з пункту перетину державного кордону відправився не додому, а в ув'язнення. Йому пред'явили звинувачення за новою статтею кримінального кодексу РФ, яка була запроваджена у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії до України. Ця стаття передбачає суворі покарання саме за добровільну здачу солдатів у полон.
Судові слухання стартували у березні 2025 року в закритому режимі, викликавши гучний суспільний резонанс. Прокуратура наполягала на винуватості Іванишина, вимагаючи для нього 16 років позбавлення волі, однак захист наполягав на тому, що вина підсудного не доведена. Сам Роман своєї провини не визнав.
Однак вирок прозвучав чітко — 15 років суворого режиму з позбавленням військового звання молодшого сержанта. Це перший у Росії випадок, коли солдата офіційно засудили за добровільну здачу українським військовим. В українському Центрі протидії дезінформації вже заявили — це чіткий сигнал російським військовослужбовцям: за полон та непокору наказам Кремль готовий жорстко карати.
Справа Іванишина демонструє ту реальність, у якій опинились мобілізовані росіяни: між неминучою загибеллю на полі бою та строгими каральними заходами з боку власної держави за спробу врятувати себе. Чи допоможе Росії така жорсткість утримати війська від подальших капітуляцій та дезертирства — питання відкрите. Адже серед самих військових уже зростає усвідомлення, що війна в Україні не відповідає їхнім особистим інтересам і прагненням.
