Сьогодні ми отримали тривожні підтвердження співпраці між Північною Кореєю та Росією у війні проти України, які свідчать про серйозні зміни у військово-стратегічному балансі. Приблизно 11 тисяч північнокорейських військових вперше після Корейської війни прибули на територію Росії, щоб взяти участь у війні в Україні. На сьогодні близько 4 тисяч із них вже втратили життя або отримали поранення.
За словами експертів та аналізом супутникових даних, протягом останніх 18 місяців Пхеньян надіслав Росії близько 15,800 контейнерів зі зброєю та боєприпасами. Ця масштабна операція складалася з понад 60 корабельних поставок, які доставили від 4,2 до 5,8 мільйона патронів та боєприпасів. Це суттєво поповнило військовий потенціал Росії, дозволивши їй підтримувати наступальні дії.
Звіти супутників також чітко зафіксували чотири вантажних судна — «Ангара», «Ледія Р», «Марія» та «Мая-1» — які під російським прапором регулярно здійснюють перевезення зброї з Північної Кореї до портів російського Далекого Сходу.
Але реальні загрози ще глибші, ніж просто якісь поставки зброї. Аналітики застерігають, що у відповідь Росія готова поділитися з Пхеньяном своїми технологіями. Є серйозні побоювання, що Північна Корея отримує допомогу у розробці мініатюрних ядерних боєголовок, що здатні нести міжконтинентальні ракети, а також у розвитку атомних підводних човнів та військових супутників. Такий сценарій значно посилить ризики не лише в Україні, а й для всієї глобальної безпеки загалом.
Окрім військових вигод для Росії та технологічних для Північної Кореї, військовослужбовці з КНДР також мають змогу заробити тверду валюту за кордоном, що додатково стимулює Кім Чен Ина до подібних операцій.
Тим часом, подібні угоди підтверджують, що Росія не самотня у своїх агресивних намірах. Кремль активно співпрацює з іншими ізольованими режимами, у тому числі з Іраном, отримуючи від нього військові поставки, і з Китаєм, що економічно допомагає Москві витримувати наслідки санкцій.
Ця інформація дає привід задуматися кожному з нас: чи варто Заходу продовжувати недостатньо ефективно реагувати на такі союзи диктаторів? Адже без відповідної реакції світ може зіткнутися з новими, набагато серйознішими загрозами. Що, на вашу думку, має зробити міжнародна спільнота, аби поставити під контроль цю небезпечну співпрацю?
Це тривожні новини. Міжнародна спільнота мусить оперативно відреагувати на ці загрози та зміцнити безпеку.