13 квітня 2025 року об 10:17 та 10:20 жителі Сум пережили один із найтрагічніших моментів у своїй історії. Російські війська завдали удару по центру міста, використовуючи дві балістичні ракети типу "Іскандер-М/КН-23" з касетними боєприпасами. Запуски цих ракет здійснювалися з території Росії, а саме з Воронезької та Курської областей. Та ці примітки історії не єдині, що залишаться з нами надовго.
Саме такий подвійний удар знищив не лише частину інфраструктури, але й відняв життя 35 осіб, серед яких були двоє дітей. Це не людські втрати, це рани на серці міста. Ще 125 осіб отримали поранення, і 15 постраждалих — діти. Ударом було пошкоджено будівлі різного призначення, як комерційні, так і приватні. Що сказати про те, як медичний центр "Мідас" з його професійною командою медиків зазнав ушкоджень.
Розуміння масштабів трагедії лише збільшується, якщо згадати, що одна з ракет впала поблизу Конгрес-центру СумДУ, місця, де відбувалося безліч культурних заходів. Інша ракета ударила по людній вулиці, де автобуси були символом звичного міського ритму.
З перших хвилин після атаки в регіоні пролунали сирени, й рятувальники кинулися на допомогу, працюючи пліч-о-пліч з медиками та волонтерами. Люди, налякані й розгублені, ховалися у найближчих укриттях, намагаючись зрозуміти, що відбувається.
На фоні цієї трагедії виникли дискусії щодо відповідальності очільників. Голова обласної військової адміністрації Артем Артюх потрапив під критику за нібито організацію церемонії нагородження солдатів поблизу місця обстрілу. Президент України не залишив це без уваги й 15 квітня Артюх був звільнений. Місто впровадило три дні жалоби, що починається з 14 квітня.
Важливо відзначити, що атака відбулась на Вербну неділю — велике релігійне свято, що лише підкреслює цілеспрямованість цієї трагедії. Це стало символом нелюдяності й порушення всіх моральних та міжнародних норм. Це був не просто акт агресії, а умисний крок до максимізації страждань мирних людей.
Ці події ще довго залишатимуться в пам'яті всіх українців та всього світу. Трагедії такого масштабу служать нагадуванням про те, якою крихкою може бути безпека й мир. Важливо нині об'єднати зусилля для припинення агресії та забезпечення справедливості для постраждалих. Закликаємо світову спільноту до активних дій. Украй важливо, щоб такі злочини не залишалися безкарними.
