Пандемія COVID-19 змінила світ, викривши критичні слабкі місця глобальної системи охорони здоров'я. Врешті, після трьох років інтенсивних переговорів, країни-члени ВООЗ вперше з часів прийняття антитютюнової конвенції у 2003 році змогли домовитися про масштабну міжнародну угоду, щоб майбутні пандемії не ставали трагедією світового масштабу.
Та чому це настільки важливо для кожного з нас? Головне, угода має надзвичайно амбітні цілі: жодна країна відтепер не залишиться «за бортом», як це було у перші місяці боротьби з коронавірусом. Згідно з новими правилами, виробники зобов’язані передавати в реальному часі 20% свого виробництва ліків і вакцин до спеціальних запасів ВООЗ. Половина таких ресурсів буде розподілятися безкоштовно, як гуманітарна допомога, а інша половина — продаватися за доступною, чесною ціною. Це безпрецедентний прорив, справжня історична зміна у світовій медицині та глобальній політиці.
Важливим кроком стало і рішення забезпечувати всім країнам доступ до наукових досліджень і результатів розробок вакцин та ліків. Протягом кризи COVID-19 ми бачили, як нерівний розподіл медикаментів призводив до сумних наслідків, втрат людських життів, відчуття безнадійності у менш заможних країнах. Відтепер все має бути інакше: міжнародне право прямо вимагає справедливості та рівності у розподілі ресурсів.
Чи можливо буде виконати таку амбітну домовленість на практиці? Угода передбачає потужні механізми моніторингу глобальних ланцюгів медичних постачань. Вперше ВООЗ зможе відслідковувати та активно реагувати у разі ризиків дефіциту медикаментів. Крім того, значна увага приділяється розвитку місцевого виробництва та передачі медичних технологій, аби навіть найбідніші країни могли оперативно та самостійно виробляти необхідні медичні засоби.
Втім, є й тривожні сигнали. Американська сторона наразі відмовилася від участі у пакті, почавши вихід з переговорів ще за Дональда Трампа. Відсутність найбільшого фінансового донора може дещо ускладнити реалізацію планів. Крім того, деякі моменти угоди ще потрібно остаточно узгодити та ратифікувати окремими країнами. Вже у травні на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я стане зрозуміло, чи зможуть держави консолідувати зусилля і зробити цей історичний крок до кінця.
Пандемія змінила кожного з нас — це сумний факт. Але вона дала і шанс побудувати нову систему глобальної підтримки, єднання і відповідальності. Перед світом постає шанс виправити минулі помилки і захистити майбутнє здоров’я людства. Чи скористаємось ми цим уроком, залежить від нас самих.
Ця угода може стати справжнім проривом у глобальному охорону здоров’я, якщо її буде реалізовано належним чином.