Мальта нещодавно опинилася в центрі уваги через продаж "золотих паспортів" росіянам, які перебувають у санкційних списках ЄС та США. Ця практика викликала хвилю розгляду та запитань про етичність та легітимність продажу громадянства країни через програми інвестицій.
Як виявилося, "золоті паспорти" надали кільком десяткам російських громадян, серед яких й ті, на кого накладено санкції через їхню участь чи підтримку дій Росії у масштабному вторгненні в Україну. Один із таких бізнесменів — Альберт Авдолян, який потрапив під санкції ЄС за свою роль у конфлікті.
Цікаво, що в цілому громадянство Мальти отримали 16 осіб, які згодом опинилися у санкційних списках. Серед них щонайменше семеро росіян, притягнутих за певні дії, пов'язані з конфліктом. Така ситуація піднімає питання щодо ефективності санкцій та надійності мальтійської програми громадянства шляхом інвестицій.
"Золоті паспорти" надають певні права, зокрема, право на безвізові подорожі Європою, що дозволяє цим особам обходити деякі обмеження та санкції ЄС та США. Це робить ефективність санкцій менш дієвою, а репутацію Мальти як частини ЄС — під питанням.
Програма "громадянства за інвестиції" передбачає отримання мальтійського громадянства через значні фінансові вклади. І, незважаючи на наявні санкції, росіяни змогли завершити процес і отримати нові паспорти. Цей випадок став прикладом того, як фінанси можуть ставати засобом обходу міжнародних обмежень, ставлячи під сумнів дотримання Європейським Союзом своїх же правил та постанов.
Мальта стоїть перед складним вибором — чи продовжити дозволяти такі схеми з огляду на економічні вигоди, чи зміцнювати свою репутацію як члену ЄС, що дотримується правил і рішень спільноти. Це питання актуальне не лише для Мальти, а й для усього Європейського Союзу, оскільки воно стосується структурних і юридичних принципів об'єднання. Чи зможе ЄС забезпечити дотримання своїх санкційних режимів і якою буде його позиція щодо таких практик — питання залишаються відкритими.
Нашій аудиторії ми пропонуємо стежити за цим питанням, оскільки воно демонструє важливість контролю та прозорості у міжнародних відносинах.
