Вікторія Рощина, відома українська журналістка, стала жертвою жорстокого ставлення з боку російських сил, що відобразилося у трагедії, яка сколихнула світове співтовариство.
З початку повномасштабного вторгнення Росії, Рощина активно висвітлювала події з передової, що зрештою призвело до її першого затримання російською ФСБ 16 березня 2022 року в окупованому Бердянську. Після примусового запису відео, де вона стверджувала, що не має претензій до російських силовиків, її відпустили через шість днів. Однак 3 серпня 2022 року вона знову зникла безвісти під час репортажу з окупованих територій на сході України.
10 жовтня 2024 року стало відомо, що Рощина загинула. Майже через чотири місяці, у лютому 2025 року, її тіло нарешті повернули в Україну, ідентифікувавши за допомогою ДНК. Документи російської сторони позначили її номером 757.
Журналісти "Слідство.Інфо", "Грати" та громадський мовник Суспільне, у співпраці з міжнародною організацією "Репортери без кордонів", виявили, що Рощину піддали жорстоким тортурам під час ув’язнення. Її тіло мало численні ножеві поранення, а вага знизилася до критичної межі у 30 кілограмів, що зробило її нездатною рухатися самостійно. Автoпсія показала відсутність важливих внутрішніх органів, таких як мозок та частини трахеї. Це може свідчити про спробу приховати факт смерті від удушення.
Ця жахлива історія викликала різку реакцію світової спільноти. Європейська комісія жорстко засудила ставлення до Рощиної, назвавши це ще одним прикладом жорстокості російської системи. ОБСЄ також засудила тортури і вбивство, підкресливши, що це є військовим злочином.
Спадщина Вікторії Рощиної не залишилася без уваги: вона була посмертно удостоєна правозахисної премії Homo Homini за її відважну працю. Ця трагедія підкреслила серйозні зловживання з боку російських військових, що привело до значного міжнародного обурення. Тепер головне – не дати цій історії загубитися у вирі подій. Пам'ять про Вікторію повинна спонукати нас до боротьби за правду та справедливість у світі, де це так часто ігнорується. Закликаємо читачів підтримати сім’ю Рощиної та втягнутись у справи боротьби за правду.
Ця жахлива трагедія вимагає нашої уваги та дій. Пам’ять про Вікторію повинна нас об’єднувати у боротьбі за справедливість.
Не можна однозначно вважати ситуацію лише зловживаннями, багато аспектів залишаються незрозумілими для ширшої аудиторії.
Смерть Вікторії Рощиної – болісне нагадування про ціни, яку платять журналісти за правду. Її спадщина живе далі.
Законодавство і міжнародні організації повинні негайно реагувати на жорстокість, щоб захистити журналістів і права людини.