Спроба Лули досягти миру між Росією та Україною
Іноді дипломатія вимагає не лише слів, а й рішучих дій. Саме так можна охарактеризувати спробу президента Бразилії Луїса Інасіо Лули да Сілви переконати Володимира Путіна приєднатися до російсько-українських переговорів у Стамбулі. Повертаючись із Китаю, Лула здійснив зупинку в Москві, щоб ініціювати телефонну розмову з Путіним щодо можливості проведення мирного діалогу в Туреччині.
Попри заплановану особисту зустріч, президент Бразилії зумів лише поспілкуватися з Путіним телефоном. У ході цієї розмови Лула запропонував прибуття російського лідера до Стамбула 15 травня — одну з можливих дат проведення перемовин, що могли б стати першим реальним кроком до завершення війни в Україні.
Чому ініціатива Бразилії не досягла мети
Хоча Лула має репутацію прихильника діалогу на міжнародній арені, його спроби переконати Росію виявилися безуспішними. Путін відмовився від поїздки до Туреччини, віддаючи перевагу дистанційному контролю над делегацією.
Уряд Росії все ж сформував делегацію для участі в переговорах:
- Володимир Мединський (очолив делегацію)
- Сергій Лавров — міністр закордонних справ
- Юрій Ушаков — радник президента
Проте сам факт відмови Путіна особисто з’явитися на зустрічі викликає сумніви щодо справжньої зацікавленості Москви в діалозі.
Українська позиція: готовність до перемовин
Володимир Зеленський неодноразово наголошував на відкритості до прямих перемовин з Путіним. Така позиція Києва демонструє прагнення України вирішити конфлікт дипломатичними методами, навіть в умовах активної військової фази.
Однак відсутність зустрічних кроків з боку Кремля, разом із демонстративною відмовою Путіна брати участь в особистих переговорах, наштовхує на думку про можливу тактику зволікання з метою вигідніших позицій або очікування змін у геополітичному середовищі.
Дипломатія потребує дій, а не лише слів
Історія з переговорами у Стамбулі є яскравим прикладом того, що міжнародна дипломатія не завжди працює за схемою «слово — результат». Навіть ініціатива від нейтральної країни, як-от Бразилія, не гарантує успіху без волі сторін до справжнього порозуміння.
Президент Лула намагався виступити медіатором, шукаючи шляхи до миру. Але сьогодні чітко видно: без реального прагнення РФ йти назустріч іншим гравцям мирного врегулювання не досягти.
Висновки: що важливо пам’ятати
У пошуках миру кожен крок має значення. Сьогодні світ став свідком ще однієї спроби зупинити війну — цього разу з боку Лули. Проте чи буде наступний крок зроблено?
Питання залишається відкритим, адже саме відповідальність лідерів країн — запорука змін у глобальному безпековому ландшафті. Підтримка інформованого діалогу є першим етапом залученості громадян у процеси міжнародного значення та створення майбутнього без конфліктів.



