Риторика Росії: \”Захист російськомовних\” як привід для агресії
Промова Володимира Путіна щодо нібито \”захисту російськомовних громадян України\” знову викликала широку дискусію як в українському суспільстві, так і на міжнародному рівні. Цей аргумент давно став класичним елементом пропагандистської риторики Кремля, яку активно використовують з 2014 року.
Як заявив Путін, ключова мета т.зв. \”спецоперації\” — забезпечення довготривалого миру та безпеки для російськомовного населення України. Однак варто проаналізувати: які наслідки насправді має ця риторика для українців?
Старі тези — нове насилля
Ідеологія \”захисту російськомовних\” — не нова. Вона активно використовувалась після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. Російські ЗМІ створюють образ України як країни, що утискає права російськомовних, водночас:
- Мільйони українців вільно спілкуються російською у повсякденному житті.
- Жодних реальних заборон на використання мови немає.
- Культурне й мовне різноманіття в Україні — природне і захищене.
Росія ж під прикриттям \”захисту\” запускає ракети по школах, лікарнях, культурних центрах, знищує цілі міста та вбиває цивільне населення. Чи можна таку політику назвати підтримкою чи захистом?
Життя під окупацією: досвід українських регіонів
Окуповані території України стали свідченням цілковитого ігнорування прав людей, незалежно від їхньої мови спілкування. Мешканці Херсонської, Донецької, Луганської областей зіштовхнулись із:
- режимом терору та страху,
- зникненнями безвісти,
- \”фільтраційними таборами\”,
- примусовими депортаціями,
- зруйнованими домівками та долями.
На Харківщині одна літня жінка, яка все життя спілкувалася російською, втратила дім і чоловіка під час обстрілів. Її слова: \”Мене Росія не захищає, від неї тікати довелося\” — влучно відображають справжню суть того, що називається \”захистом російськомовних\”.
Глобальний вимір російської агресії
Російська агресія виходить далеко за межі України. Це частина гібридної війни, яка охоплює:
- дезінформацію в медіапросторі,
- вплив на політичні процеси в інших країнах,
- кібератаки та саботаж,
- масштабні кампанії з дестабілізації Європи та світу.
Таким чином, російський \”захист\” — це руйнівна стратегія, спрямована на знищення світового порядку, а не на допомогу комусь. Наслідки цієї політики — розбиті міста, депортовані діти, тисячі загиблих і травмоване населення.
Правда як відповідь на пропаганду
В умовах агресії Україна має найцінніший ресурс — правду про реальні події. Кожна особиста історія українця — це:
- свідчення воєнних злочинів,
- доказ реального стану справ на окупованих територіях,
- опір маніпуляціям та пропаганді Кремля.
Заклик до українців — ділитися своїми історіями. Вони мають силу відкривати очі світові і зрозуміло пояснювати: Росія не захищає — вона окупує, вбиває і знищує.
У важкі часи інформаційної війни правда стає найпотужнішою зброєю. Кожен голос, кожна правда — це крок до перемоги над пропагандою та агресією.
