Військові пенсіонери призовного віку в Україні
В Україні нараховується понад 145 тисяч військових пенсіонерів призовного віку, які не працюють, не мають інвалідності і наразі не служать у Збройних силах. Ця категорія громадян раніше присвятила життя службі у військових чи силових структурах і тепер отримує пенсії за вислугу років. Загалом в країні понад 635 тисяч колишніх військових та силовиків перебувають на пенсії з середнім віком виходу на пенсію близько 51 року.
Проблематика використання кадрового ресурсу
Цей феномен викликає закономірне питання: наскільки ефективно використовуються наявні кадри та ресурси в умовах війни?
Варто розглянути чинні правила пенсійного забезпечення військових:
- Кадрові офіцери та працівники силових органів мають право на пенсію вже у 45 років при наявності мінімум 25 років вислуги.
- Розмір пенсії може сягати до 70% від грошового забезпечення, яке особа мала б отримувати, якби продовжувала службу.
- Це створює соціальний захист, але водночас сприяє ранньому виходу з активної військової служби.
Законодавчі виклики та мобілізація військових пенсіонерів
Незважаючи на те, що багато пенсіонерів перебувають у призовному віці до 60 років і потенційно могли б бути мобілізованими, закон не передбачає їхньої обов’язкової участі у військових діях. Це створює складну дилему для держави:
- Великий резерв досвідчених фахівців є, але відсутня законодавча база для їх залучення до активної служби.
- Існує ризик невикористання потенціалу кадрової армії, що є проблемою в умовах війни.
Соціальна політика та пільги для військових пенсіонерів
Соціальна політика у цьому питанні має недоліки:
- Пенсіонери військових частин отримують різноманітні пільги.
- Для мобілізованих військових держава передбачає менше соціального захисту.
- Цей дисбаланс ставить під сумнів ефективність соціальної політики під час війни.
Це викликає риторичне питання: чи зможе країна максимально використати потенціал своєї кадрової армії без адекватної законодавчої та соціальної підтримки?
Особистий вимір проблеми
З особистої точки зору, можна пригадати історії знайомих або родичів, які після десятиліть служби пішли на пенсію, але залишаються готовими допомогти у своїй сфері. Чому вони зараз не можуть долучитись до захисту країни, якщо є потреба?
Висновки та заклик до обговорення
Україна має великий людський резерв у вигляді військових пенсіонерів призовного віку, проте законодавство і соціальна політика поки що не реалізували повністю цей потенціал. Чи не настав час:
- Переглянути підходи до мобілізації військових пенсіонерів?
- Вдосконалити соціальну підтримку цієї категорії громадян?
Країна могла б отримати не тільки боєздатну, але й морально мотивовану армію. Запрошую читачів замислитися над цією проблемою та долучитися до суспільного обговорення. Адже справжня міцність держави – у злагоді між законами, соціальним захистом і готовністю кожного громадянина до захисту своєї Вітчизни.
