Останні атаки на Харків: вплив на інфраструктуру та безпеку
Останні атаки на Харків стали болючим нагадуванням про жорстокість війни та вразливість критичної інфраструктури в умовах бойових дій. З вечора 2 лютого 2026 року російські війська розпочали масштабний обстріл міста, що тривав понад три години. Основною метою атаки були енергетичні об’єкти, зокрема теплоелектроцентраль (ТЕЦ) у передмісті Харкова.
Як працювала оборона під час атаки
Атака почалася із застосування безпілотників, після чого супроводжувалась ракетними ударами та використанням реактивних систем залпового вогню \”Торнадо-С\”. Другий удар по ТЕЦ призвів до травм щонайменше дев’яти працівників. За словами міського голови Ігоря Терехова, внаслідок атаки сталося різке падіння напруги в електромережі, що викликало:
- тимчасове припинення теплопостачання у багатьох районах;
- зупинку муніципального транспорту в районах Рогань, Харківський тракторний завод, Нова Баварія та Холодна Гора;
- злив води з труб для уникнення замерзання, що залишило сотні будинків без опалення;
Водночас, метро Харкова продовжило працювати у звичайному режимі, а деякі райони перейшли в режим \”енергетичного острова\” для зменшення негативних наслідків.
Людські втрати та правова оцінка інциденту
Під час обстрілів загинув 51-річний чоловік, ймовірно поблизу пошкодженої транспортної споруди. Іще 13-14 цивільних отримали поранення, серед них дев’ять працівників ТЕЦ і четверо з транспортного вузла. Органи поліції та прокуратури розпочали розслідування за статтею 438 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за воєнні злочини. Наразі збираються докази та визначається тип використаної зброї, що підтверджує серйозність злочину та злочинні наміри окупантів.
Наслідки для регіону та важливість захисту енергетичної інфраструктури
Систематичні обстріли енергетичних об’єктів Росією стали характерною рисою сучасної війни. Приклади населених пунктів Бровари та Ізюм, які залишилися без електропостачання, демонструють масштаб загрози для життя мільйонів людей, особливо в холодну пору року. Міський голова Ігор Терехов підкреслив, що ворог прагне ускладнити зимовий період, виснажуючи ресурси та волю до опору.
У цих умовах надзвичайно важливою є:
- підтримка служб екстреного реагування;
- злагоджена робота енергетиків;
- координація органів місцевого самоврядування для мінімізації наслідків атак і швидкого відновлення роботи.
Висновки: стратегічна необхідність захисту інфраструктури
Ця атака ще раз показала, що захист критичної інфраструктури — не тільки технічне завдання, а й стратегічна необхідність для забезпечення нормального життя у громадах під час агресії. Від спільної пильності та підтримки залежить майбутнє міст та країни загалом.
Закликаємо залишатися поінформованими, підтримувати тих, хто стоїть на лінії оборони цивільної інфраструктури, та пам’ятати: кожен оберігає своє місто по-своєму. Свідомий вибір і єдність роблять нашу країну сильнішою навіть у найскладніші часи.
