Масований ракетно-дроновий удар по Україні
У ніч на 5 лютого 2026 року Україна знову опинилася під масштабним ракетно-дроновим ударом з боку російських військ. Агресор застосував найсучасніші тактичні та безпілотні засоби у численних регіонах країни. Ця атака відзначилася масовістю й різноманітністю засобів ураження, що викликає багато побоювань щодо подальшого ходу конфлікту.
Види зброї та напрямки атак
Російські сили провели масований обстріл із застосуванням:
- двох балістичних ракет «Іскандер-М», запущених з тимчасово окупованого Криму,
- близько 183 ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) різних типів: «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших.
Усі безпілотники стартували з кількох напрямків – Брянськ, Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ і тимчасово окупований Донецьк. Вражає масштаб і скоординованість цього удару.
Реакція українських захисників
Повітряні сили України та інші підрозділи оперативно відреагували на атаку. Взаємодія авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби та мобільних вогневих груп дозволила ліквідувати або подавити 156 ворожих безпілотників станом на ранок 5 лютого.
Проте атака тривала, що свідчить про складність ситуації в повітряному просторі та напруженість оборони країни.
Наслідки атак у регіонах України
Особливо постраждали Київ та кілька обласних центрів. У столиці близько другої ночі БПЛА атакували кілька районів міста, спричинивши:
- пошкодження житлових будинків, дитсадка та торговельних центрів,
- травмування двох жінок — одну госпіталізовано, іншу лікували на місці.
У Київській області, зокрема у Вишгородському районі, також були поранення та руйнування житла. Харків зазнав вибухів близько 6:45 ранку, пошкоджено численні вікна в багатоповерхівках та автомобілі. Інші області — Сумська, Запорізька і Дніпропетровська — також зафіксували вибухи та масштабні перебої з електропостачанням. У Запоріжжі понад 53 тисячі абонентів залишилися без світла.
Важливість посилення системи протиповітряної оборони
Ці події вкотре підкреслюють значущість посилення української системи протиповітряної оборони та розвитку безпілотних засобів виявлення. Вражає, як наші захисники демонструють стійкість і мужність, попри переважаючу технічну міць агресора.
Масований удар став не лише випробуванням для інфраструктури, але й викликом для кожного громадянина, який вимагає глибшого усвідомлення безпеки та мобільності під час воєнної агресії.
Що робити далі?
- Зберігати пильність і не панікувати.
- Користуватися перевіреними каналами інформації.
- Підтримувати місцеву спільноту та співпрацювати із захисниками.
- Дотримуватися офіційних повідомлень від влади.
Ця атака вкотре доводить, що захист країни — справа кожного громадянина. Перемога залежить від єдності, витримки та віри у світле майбутнє.
Заклик до обговорення
Як ви вважаєте, які заходи слід впроваджувати для більш ефективного захисту міст від комплексних ракетно-дронових атак? Ваші думки дуже важливі у цей складний час, тому запрошуємо поділитися ідеями та пропозиціями.
