Виробничі показники стали січня 2026: падіння та надії
У січні 2026 року українська металургія зіткнулася з низкою викликів, через що виробництво сировинної сталі знизилось на 16,3% порівняно з січнем минулого року і склало 511 000 метричних тонн. Це свідчить про значні труднощі, які наразі переживає галузь.
Найбільший гравець ринку — підприємство \”Запоріжсталь\” — зазнало зниження виробництва сировинної сталі на 15,8% у порівнянні з груднем 2025 року, до 234 400 тонн. Проте варто відзначити, що виробництво готової прокатної сталі на підприємстві зросло на 0,3% порівняно з січнем минулого року, що є позитивним сигналом для галузі.
Більш докладно про зміни на \”Запоріжсталі\”:
- Виплавка чавуну знизилася на 13,1%.
- Виробництво сировинної сталі упало на 3,5%.
- Випуск готової сталі продемонстрував невеликий, але позитивний приріст.
Ці показники свідчать про адаптацію підприємств до нових реалій, пошук ефективних методів використання ресурсів та збереження концентрації на випуску кінцевої продукції.
Виклики та перспективи української металургії
Ключові причини кризи у металургійній галузі пов’язані не лише з технологічними аспектами, а й із зовнішніми чинниками:
- Триваючий конфлікт, який порушує інфраструктуру та логістичні ланцюги.
- Обмеження на європейських ринках, що ускладнюють експорт сталі.
Активність виробничих потужностей значно коливається: у грудні 2025 року вона впала до 7%, тоді як у січні піднялась до 23%. Це свідчить про значну гнучкість галузі та здатність до відновлення.
За підсумками 2025 року спостерігається оптимістична тенденція — виробництво готової сталі зросло на 15,1%, незважаючи на всі складнощі. Це демонструє, що українська металургія має потенціал для довготривалого розвитку, якщо будуть подолані основні проблеми в логістиці та на ринках збуту.
Що чекати від металургії у 2026 році?
Аналітики прогнозують, що у 2026 році загальне виробництво сталі в Україні може стабілізуватися приблизно на рівні 7,2 мільйона тонн, що відповідає показникам 2025 року. Однак цей результат залежатиме від розвитку тарифної політики та вирішення проблем у морській логістиці, які залишаються вагомими ризиками.
Досвід підприємств, особливо \”Запоріжсталі\”, підтверджує, що гнучкість, інновації та пошук нових ринків є ключовими факторами для подолання викликів сучасності. Це відкриває нові можливості для підвищення ефективності виробництва та підтримки української економіки.
Підсумовуючи, українська металургія проходить важкий період змін, але збереження стійкості та адаптивності є запорукою подальшого успіху галузі. Якщо ви слідкуєте за розвитком галузі або зацікавлені у сталевому секторі, рекомендуємо підтримувати інноваційні рішення та шукати нові шляхи зростання. Бути в курсі останніх трендів металургії — значить бути частиною майбутнього української промисловості.
