Події 17 листопада 2024 року стали тривожним нагадуванням про потужність сучасних збройних конфліктів. Російські сили здійснили масштабну повітряну атаку на територію України, використовуючи різноманітні типи ракет та безпілотники-камікадзе. Це викликало хвилю вибухів у багатьох регіонах країни.
У столиці України, Києві, системи ППО були приведені в дію у відповідь на атаку, але це не завадило значним пошкодженням. Найбільше постраждала Печерська територія, де уламки безпілотника спричинили пожежу в житловому будинку. На жаль, одна жінка була поранена та госпіталізована, тоді як інша отримала медичну допомогу на місці.
Не залишилася без уваги і енергетична інфраструктура України. Ціллю атак були об’єкти генерації та передачі електроенергії, що змусило ввести аварійні відключення електропостачання у багатьох областях для збереження стабільності енергосистеми. Особливо постраждали Київська, Дніпропетровська, Донецька, Черкаська, Одеська, Кіровоградська, Житомирська та Хмельницька області.
Природа атаки сягала нових висот, з використанням ракет, запущених з російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, ударних безпілотників, ймовірно типу Shahed, крилатих ракет Калібр із Чорного моря та балістичних ракет Кинджал, запущених з Тамбова в Росії. На той час, за даними українського флоту, в Чорному морі перебувало до чотирьох російських носіїв ракет з можливістю запуску до 24 ракет Калібр.
У відповідь Польща мобілізувала вітчизняні та союзницькі літаки на фоні російської атаки. Українські ППО активно чинили опір, перехоплюючи ракети та безпілотники, що перегукувалося із зусиллями світової спільноти у боротьбі з агресією.
Додатково, уламки збитих російських ракет та безпілотників завдали шкоди багатьом будівлям, включно з житловими районами та спортивною залою в Печерському районі Києва. На щастя, деякі інциденти обійшлися без жертв, хоча були випадки поранень і виникнення пожеж.
Цей день став показовим і болючим наочним уроком для України і всього світу, наголошуючи на важливості міжнародної солідарності та підтримки в такі тяжкі часи.
