В українському парламенті вирують пристрасті. Рішення Верховної Ради від 11 лютого 2025 року щодо закупівлі російських ядерних реакторів викликало хвилю обговорень і конфліктів. Йдеться про доленосний закон, що дозволяє купити реактори з Болгарії для завершення третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. За цей закон проголосували 269 депутатів фракцій "Слуга Народу", "Батьківщина" та інші, що стало вкрай контроверсійним кроком.
Основні контраргументи, які висловлюють опозиційні фракції "Європейська Солідарність" та "Голос", полягають у недоречності співпраці з російськими компаніями на фоні триваючої війни. Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк не стримували емоцій, назвавши рішення "атомним злодійством" і "шахрайством". Окрім того, до останньої редакції законопроекту внесли серйозні зміни в другому читанні, що призвело до відсутності прозорості в ухваленні рішення.
Фінансова сторона плану передбачає витрати близько 500 мільйонів євро на закупівлю обладнання. Однак це ще далеко не кінець. Законопроект не дозволяє почати будівництво, що потребуватиме додаткових досліджень і фінансування. Щодо причин цього рішення, то прихильники стверджують, що ситуація з дефіцитом генеруючих потужностей, викликана знищенням енергоінфраструктури Росією, вимагає радикальних кроків.
Енергокомпанія "Енергоатом" заявила, що вважає цю ініціативу стратегічною для України, оскільки вона сприятиме енергетичній незалежності. Проте, опозиція не здається, оголосивши про наміри заблокувати цей закон. Події розгортаються з неабиякою швидкістю, і складається враження, що політична боротьба вийшла на новий рівень. Чи зможе Україна знайти баланс між енергетичною безпекою та політичною етикою? Виклики залишаються суттєвими, і ця історія ще далека від завершення.
