Якщо ви читаєте це сьогодні, то знайте, що в Україні вже минуло 1,000 днів з моменту повномасштабного вторгнення Росії на нашу землю, яке почалося 24 лютого 2022 року. Це війна, яка забрала багато життів і залишила незгладимі сліди в наших серцях. Кожен день, такий як 11 листопада, відзначається численними обстрілами та ракетними ударами з боку Росії, які спрямовані на різні регіони, включаючи Запоріжжя, Миколаїв та Кривий Ріг. Кожен з них приносить з собою нові жертви та руйнування інфраструктури.
Та попри цю несамовиту руйнацію, деякі регіони на заході та півночі України залишаються відносно безпечними завдяки ефективній системі протиповітряної оборони. Це Волинь, Львів, Закарпаття та інші області, які прийняли багато тих, хто вимушено залишив свої домівки. Київ, хоча і піддається періодичним російським авіаударам, має сильну протиповітряну оборону та численні бомбосховища, тому багато хто відчуває себе тут трохи спокійніше. Але не можна втрачати пильність: важливо дотримуватися комендантської години та уникати небезпечних зон.
Жахи війни принесли неймовірні гуманітарні страждання: понад 39,000 цивільних жертв, серед яких тисячі дітей, та десятки мільйонів тих, хто потребує допомоги. Наші лікарі героїчно продовжують свою роботу, рятуючи життя за життя. А за даними ООН, необхідність у міжнародній підтримці залишається гострою, адже ескалація конфлікту завжди на горизонті.
Життя в містах, таких як Київ, намагається продовжуватись у звичайному ритмі – кафе і ресторани відкриті для відвідувачів, музеї приймають гостей. Але всім нам знайомі повітряні тривоги, які змушують залишати теплий офіс або затишний дім у поспіху.
Зараз, коли країни світу, такі як США та Канада, наполягають на обережності при подорожах до України, ми вчимося жити в нових реаліях, підтримуючи один одного та беручи на себе відповідальність за свою безпеку. Навіть якщо деякі регіони почуваються відносно безпечніше, важливо завжди залишатися інформованими та дотримуватися місцевих порад та вказівок.
Це час викликів, але ми продовжуємо стояти – незламні й вільні у своєму праві на мирне життя.
