Схоже, що Сполучені Штати мають на меті закріпити за собою суттєві позиції в ресурсному секторі України. План адміністрації президента США Дональда Трампа, який з'явився під час зустрічі міністра фінансів США Скотта Бессента з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 14 лютого 2025 року, пропонує передати 50% українських рідкісноземельних ресурсів під контроль США. Угода передбачає, що Україна не одержуватиме прямих платежів за ці ресурси, натомість буде компенсована у вигляді продовження військової та фінансової підтримки зі сторони США. Це частина стратегічного підходу, що має сприяти зменшенню залежності США від Китаю у галузі критичних ресурсів.
Однак, Президент Зеленський, відмовившись одразу підписувати документ, наголосив на необхідності детального аналізу та проведення консультацій. За його словами, це лише рамкова домовленість, а не остаточно закріплена угода. Не дивно, адже українські ресурси мають величезну цінність, оскільки Україна, до вторгнення Росії у 2022 році, була ключовим постачальником цих ресурсів у Європу і володіла значними запасами вугілля, газу, заліза, марганцю, нікелю та інших металів. Багато з цих багатств тепер під контролем Росії, що лише підсилює її вплив на світові постачання.
Критика пропозиції зі сторони міжнародних партнерів, як-от канцлера Німеччини Олафа Шольца, свідчить про політичну напруженість. Адже, на думку Шольца, витрачати українські ресурси на вигоду інших держав — це егоїстично, особливо коли вони можуть суттєво підтримати відновлення України у післявоєнний період. Експлуатація українських надр, які оцінюються у 12-15 мільярдів до 2033 року, стикається з перешкодами, такими як неефективні регуляторні процеси та труднощі у доступі до геологічних даних.
Україна, тим часом, активно працює над підписанням угод з іншими західними союзниками, у тому числі Великобританією, Францією та Італією, для розвитку проектів у сфері видобутку ресурсів, що стане інвестиційним напрямком на декілька наступних років. Але, перш ніж прийняти остаточне рішення, українська влада повинна зважити всі "за" та "проти" та зрозуміти, як ці домовленості відповідатимуть її національним інтересам в довгочасній перспективі.
Важливо забезпечити, щоб українські ресурси використовувалися на користь країни, а не лише для задоволення чужих інтересів.
Ця угода ризикує залишити Україну без значних ресурсів, які потрібні для відновлення після війни.
Ситуація вимагає ретельного аналізу, аби Україна не втратила контроль над своїми стратегічними ресурсами.
Необхідно знайти баланс між міжнародною підтримкою та національними інтересами України в контексті видобутку ресурсів.