Нещодавно самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко зробив заяву, яка може суттєво вплинути на регіональний клімат безпеки. За його словами, країна вже почала виробництво пускових систем для нових російських балістичних ракет середньої дальності "Орешник". Самих ракет у Білорусі поки що немає, але ситуація явно розвивається достатньо швидко.
Як розповів Лукашенко, до цієї справи його залучив особисто президент Росії Володимир Путін. Обидва лідери вирішили відповідати прийняттям таких кроків на посилення американської військової присутності в Європі. Нові ракетні установки потенційно можуть розмістити у районі Орши у Вітебській області, що стратегічно наближає їх до європейських кордонів.
На думку експертів, саме по собі розташування цих ракет у Білорусі значних змін у військових можливостях Росії не створює, адже Кремль уже має аналогічні ракети навіть із більшою дальністю у Калінінградській області. Але демонстративне розширення військової співпраці Білорусі та Росії однозначно посилює політичну напруженість у регіоні.
Офіційно ракета "Орешник" вперше була згадана Путіним у листопаді минулого року, після ракетної атаки на Дніпро. Вона вважається оновленою модифікацією російського комплексу РС-26 "Рубеж". Лукашенко заявив про бажання отримати такі ракети ще у грудні, після підписання угоди з Росією про гарантії безпеки. На сьогодні він уже стверджує, що кілька пускових установок практично готові, тож незабаром очікується, що самі ракети прибудуть із території РФ.
У контексті ширшої геополітики останній візит Лукашенка до Москви став знаковим не тільки через військово-технічну співпрацю. Це був перший візит після його переобрання, і під час нього він чітко заявив, що не братиме участі в жодних переговорах з американськими представниками. Очевидно, що білоруський лідер займає дедалі твердішу та агресивнішу позицію, орієнтуючись у своїй політиці виключно на Кремль.
Чи змінить поява "Орешника" у Білорусі стратегічну розстановку сил у Європі та які наслідки це матиме для сусідніх держав? Очевидно, що ситуація наближає нас до нових ризиків і викликів. Чи може така військово-політична активність Лукашенка стати приводом для нової напруги або ж навіть серйозного конфлікту? Це питання, відповідь на яке, мабуть, поки знайти складно. Але стежити за подальшим розвитком ситуації нам точно варто уважніше.
