Естонія нещодавно прийняла історичне рішення, суттєво змінивши права на голосування у місцевих виборах для проживаючих в країні негромадян ЄС, серед яких багато представників російської меншини та безгромадянства. Рішення естонського парламенту, яке підтримали 93 зі 101 депутата, вже підписано президентом Аларом Карісом та вступає у силу напередодні місцевих виборів, що заплановані на жовтень цього року.
Це рішення викликало значний резонанс, адже у країні мешкають близько 80 тисяч громадян Росії та близько 60 тисяч так званих «безгромадян», багато з яких живуть тут вже понад 30 років. Ці люди не змогли отримати естонське громадянство через високі вимоги, такі як рівень знання мови та наявність етнічних зв'язків з країною.
Відтепер право голосу на місцевих виборах залишиться тільки за громадянами Естонії та громадянами інших країн Євросоюзу. Проте уряд передбачив один виняток: для осіб без громадянства збережеться остання нагода проголосувати цієї осені, перш ніж ці права будуть остаточно скасовані. Це допоможе їм або наважитись здати мовний екзамен і нарешті здобути громадянство Естонії, або зрозуміти, що вони більше не матимуть впливу на політичне життя місцевих громад.
Треба визнати, що рішення приймалося не з порожнього місця. Ще з 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Естонія посилила свої безпекові заходи, остерігаючись, що Кремль може використати російськомовну громаду для дестабілізації ситуації в країні. Уряд вирішив діяти упереджуюче, аби не повторити сумного досвіду України та Грузії, де російська пропаганда намагалася розпалити міжнаціональні конфлікти.
Для багатьох естонців цей захід цілком зрозумілий: за майже півтора року війни в сусідній Україні країна щоразу демонструє солідарність з українцями та прагне позбутись радянських залишків у ментальності, культурі, політиці та щоденному житті. Водночас критики такого підходу нагадують, що десятки тисяч людей, які багато років прожили в Естонії, відтепер відчуватимуть себе ще дужче ізольованими та чужими, що також може ускладнити інтеграцію меншини.
Естонський президент Каріс та прем'єр-міністр Кая Каллас запевняють: двері для отримання громадянства завжди відчинено для тих, хто готовий проявити лояльність та повагу до країни і успішно пройти мовні випробування. Ця політика, за їхніми словами, не спрямована проти мирних громадян, а є необхідним кроком для посилення національної безпеки та єдності країни в умовах зростаючих загроз зі сходу.
Що ви думаєте про таку політику щодо голосування? Чи стане вона позитивним рішенням для Естонії та інших країн Європи, де живуть великі російськомовні громади? Чи зможе такий захід реально уберегти сусідні країни ЄС від зовнішніх загроз? Поділіться вашими думками у коментарях.
