В останні кілька років Індія відчутно змінює свою політику у сфері оборонних закупівель, знижуючи залежність від російських озброєнь і натомість все частіше звертаючись до західних постачальників, зокрема зі США та Франції. Це рішення підтримується прагненням до технологічної інновацій та надійності.
Індикатором цієї зміни стало значне зменшення імпорту з Росії. Якщо в 2009 році 76% оборонних закупівель Індії припадало на російські озброєння, то минулого року ця цифра впала до 36%, повідомляє Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру. Скорочення стосується не лише поставок, але й спільних проектів, таких як розробка та виробництво вертольотів та винищувачів. Індія відмовилася від планів закупівлі 48 вертольотів Ми-17 В5 і модернізації своїх 85 винищувачів Су-30МКІ через логістичні проблеми, спричинені війною в Україні.
На цьому фоні Індія підписала контракти на майже $20 мільярдів з американськими виробниками з 2018 року, включаючи нещодавню угоду на понад $3 мільярди на 31 дрони від General Atomics. Цей розвиток є частиною ширшої ініціативи, відомої як "Make in India", що спрямована на зменшення імпортної залежності та формування власної оборонної індустрії.
Воєнний конфлікт в Україні підкреслив труднощі Росії з доставкою нових систем озброєнь, що пришвидшило рішення Індії диверсифікувати своїх постачальників. Російська залежність від китайської електроніки також розглядається як проблема для Індії. Західні ж платформи отримують перевагу через свою надійність і передові технології, навіть попри вищу вартість.
Однак, Індія зберігає залежність від Росії у питанні запасних частин для поточного озброєння. Росія залишається найбільшим постачальником для Індії, хоча нинішній імпорт в основному складається з запасних частин.
Енергетичні та дипломатичні зв’язки залишаються важливими елементами у відносинах з Росією, при цьому Індія продовжує купувати дешеву енергію і дипломатично підтримувати Володимира Путіна. Це відображає її стратегію підтримки відносин з обома великими сторонами, отримуючи вигоду як від Росії, так і від США.
Переходи та відмови залишають Індію без чітких замінників для деяких її оборонних потреб. Проте, уряд наголошує на необхідності самодостатності у виробництві оборонної продукції, впроваджуючи відповідні ініціативи. Загалом такі зміни в оборонній політиці Індії спрямовані на технологічні інновації та розширення партнерств на глобальній арені.
Цікаво спостерігати, як Індія активно змінює свою оборонну політику та шукає нових партнерів на західному ринку.
Вважаю, що зменшення співпраці з Росією може суттєво підірвати індійську оборонну спроможність і стабільність.
Зрушення в оборонних закупівлях Індії відображають важливість адаптації до сучасних геополітичних викликів та технологічних потреб.
Ці зміни в оборонній політиці Індії свідчать про прагнення до технологічної незалежності та стратегічної гнучкості.