Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну майже 4,3 млн українців отримали тимчасовий захист в Європейському Союзі. І хоча цей статус продовжили до березня 2026 року, для наших співгромадян за кордоном майбутнє залишається під знаком запитання.
Особисто знаю кількох родин, які понад рік живуть у європейських країнах і вже змогли облаштувати своє життя: діти навчаються в місцевих школах, дорослі знайшли роботу, отримали доступ до медицини й соціальних послуг. Тимчасовий захист дав їм можливість почуватись безпечно та планувати хоча б найближчий час. Але що далі?
Уже зараз у країнах Євросоюзу починають готуватись до сценаріїв після припинення війни. Наприклад, Польща має плани впровадити трирічний тимчасовий національний статус проживання для людей, що знаходяться під захистом більше року. Чехія пропонує українцям, які прожили понад два роки, мають стабільну роботу і дітей, що навчаються у місцевих школах, спеціальний дозвіл на перебування терміном до п'яти років.
Однак є й інші моменти: після завершення війни не всі отримають можливість продовжити перебування в ЄС за нинішніми умовами захисту. Наприклад, у тій самій Чехії після завершення війни нові посвідки тимчасового перебування видаватися не будуть.
Поки європейські країни вирішують, як діяти після можливої угоди про припинення вогню чи завершення активних бойових дій, українці живуть в умовах постійної невизначеності. Для когось цей статус тимчасовий захист — лише короткий перепочинок перед поверненням додому, для інших — основа для побудови нового життя за кордоном. Але що відбудеться, коли мирні переговори стали б реальністю?
Євросоюз поки не ухвалив єдиної стратегії щодо долі українських біженців після березня 2026 року. Найближче обговорення цього питання заплановано на червень 2025 року. Мільйони людей нині не знають, чи матимуть вони легальний статус у тому місці, де вже звикли жити, чи доведеться повернутись додому.
Це питання не лише юридичне, але й глибоко особисте: чи зможуть діти завершити навчання у європейських школах, чи матимуть дорослі стабільну роботу далі? Кожен із нас має друзів чи близьких, які опинилися у схожій ситуації. І саме зараз настав час голосно говорити про необхідність чітких рішень на європейському рівні, аби українці змогли впевнено дивитися у своє майбутнє.
Як думаєте, чи продовжуватиметься тимчасовий захист, і наскільки готові наші громадяни повертатись до України після завершення війни? Поділіться своєю думкою в коментарях.
