У своїх останніх мемуарах колишня Канцлерка Німеччини Ангела Меркель зробила значне визнання щодо своєї ролі в блокуванні вступу України до НАТО. Вона пояснює, чому наважилася на такий крок, розкриваючи нові деталі про міжнародну політику та її складнощі.
Меркель визнає, що стримувала швидкий вступ України до НАТО через побоювання військової реакції з боку Росії. Зокрема, особливу стурбованість викликала присутність російського Чорноморського флоту в Криму. Канцлерка була свідома ризиків, які несло з собою сусідство з Росією, і це стало вагомим аргументом у її рішенні.
У своїй книзі Меркель описує зустріч 2017 року з тодішнім президентом США Дональдом Трампом, коли він був "зачарований" російським лідером Володимиром Путіним. Ця динаміка підкреслює складність геополітичної ситуації, що існувала у той час. Меркель зазначила, що навіть обіцянка Україні та Грузії на майбутнє членство в НАТО була сприйнята Путіним як "оголошення війни", що свідчить про високий ступінь напруженості та чутливості навколо розширення НАТО в регіоні.
Дії Меркель були спрямовані на уповільнення процесу вступу України до НАТО, виходячи з розуміння потенційних військових наслідків з боку Росії. Її підхід був обережним, відображаючи ширші європейські та міжнародні занепокоєння щодо можливого сильного військового відгуку з боку Москви.
У своїх мемуарах Меркель детально описує процес прийняття рішень і геополітичні міркування, які вплинули на її позицію щодо членства України в НАТО. Її одкровення дають уявлення про тонкий баланс сил і стратегічні розрахунки, що стояли за європейською політикою безпеки під час її перебування на посаді. Ця історія розкриває складність вибору лідерів, коли бажання безпеки та стабільності переважає над ризиком викликати агресію.
