31 березня цього року дипломатична напруга між Молдовою та Росією загострилася після того, як молдовське Міністерство закордонних справ оголосило персонами нон ґрата одразу трьох співробітників російського посольства. Серед тих, хто має залишити територію Молдови, був і відомий російський дипломат Олександр Андрєєв, який очолював Спільну контрольну комісію—орган, до якого входять також представники невизнаного Придністров'я, України та ОБСЄ.
Молдовська сторона заявила, що їхні рішення ухвалені на основі неспростовних доказів діяльності російських дипломатів, яка не сумісна з їхнім офіційним дипломатичним статусом. Хоча подробиці не були оприлюднені, цей крок явно говорить про глибшу недовіру та занепокоєння в молдовсько-російських відносинах.
Реакція Москви не забарилася: вже 4 квітня російське МЗС оголосило дзеркальні заходи, повідомивши про висилку трьох молдовських дипломатів. Кількість дипломатів, яку Росія вирішила вислати, чітко відображає бажання Кремля відповісти симетрично, демонструючи принцип "око за око".
Цей дипломатичний обмін ударами свідчить про подальше погіршення відносин між двома країнами, а також про чутливість питань, що торкаються регіональної безпеки та стабільності. Особливо гостро питання стоїть в контексті Придністров'я—території з невизначеним статусом, що залишається постійним джерелом напруги.
Варто замислитись над тим, як подібні дипломатичні кризи впливатимуть на регіональну ситуацію. Чи спричинить нинішнє протистояння ще більший розкол між країнами? Яким може бути наступний крок Молдови чи Росії у цій дипломатичній шаховій партії? Питання залишається відкритим, а світ і далі уважно спостерігатиме за ситуацією.
Ця дипломатична напруга загострює ситуацію, ставлячи під загрозу мир у регіоні та стабільність взаємин.
Ця ситуація поглиблює напруженість у регіоні, створюючи нові виклики для безпеки Молдови та сусідніх країн.