27 лютого 2022 року Німеччина побачила надзвичайне засідання Бундестагу, зібране на тлі військового вторгнення Росії в Україну. Це вторгнення швидко засудили як явне порушення міжнародного права та загрозу принципам вільного світу. Федеральний канцлер Олаф Шольц підкреслив, що Німеччина твердо підтримує Україну, назвавши ситуацію «поворотним моментом» не тільки для Німеччини, а й для всього світу.
Політичні лідери Німеччини, такі як Шольц та Бундестаг Бярыма Бас, демонстрували солідарність з Україною та підкреслювали необхідність надання їй політичної, економічної, фінансової та гуманітарної підтримки. Це передбачало економічні санкції проти російських олігархів і прийом українських біженців. Проте вони проявили обережність щодо військового залучення, вирішивши уникати постачання додаткового озброєння та розгортання військових, щоб не загострювати гонку озброєнь у Європі.
На цьому тлі вирізняється позиція Фрідріха Мерца, лідера німецьких консерваторів. На відміну від обережних підходів своїх колег, Мерц закликає до посилення військової підтримки України. Він багаторазово наголошував на необхідності надати Україні ракети великої дальності Taurus та інше військове обладнання. При цьому він залишився критичним до пропозиції міністра закордонних справ Анналени Бербок щодо розгортання солдат Бундесверу для миротворчих зусиль в Україні, адже вважає це недоцільним втручанням.
Загалом, Німеччина демонструє рішучу підтримку Україні, але в проблемах військової підтримки суспільство поділене. І хоча відгуки німецьких політиків свідчать про сильну солідарність з Україною, різні думки щодо військового залучення свідчать про складність визначення подальшого курсу дій у конфлікті.
