Німеччина відіграє ключову роль у наданні військової допомоги Україні, невпинно підтримуючи країну з моменту вторгнення Росії. Важко сказати, коли саме почалася війна, але допомога вже триває на суму близько 28 мільярдів євро, з яких 7,1 мільярда євро заплановано на 2024 рік. Частина цих коштів надходить через Європейський фонд миру, де Німеччина вже отримала компенсацію у розмірі близько 31 мільйона євро.
На 2023 рік Німеччина надала приблизно 5 мільярдів євро у вигляді військової підтримки, а у 2022 році – 1,6 мільярда євро. Окрім цього, планується виділення ще 2,9 мільярда євро в період з 2025 по 2028 рік. Постачання, яке вже надано, містить технології на суму 5,2 мільярда євро з військових запасів Бундесверу.
Від початку війни Німеччина постачає Україні як складні, так і прості військові системи. До них входять бойові танки, такі як Leopard 1 A5 та Leopard 2 A6, бойові машини піхоти MARDER, протимінні машини MRAP, а також артилерійські системи типу Panzerhaubitze 2000. Ракетні системи MARS II та HIMARS також стали невід'ємною частиною цієї допомоги, не враховуючи ще величезної кількості боєприпасів, ракет та захисного спорядження.
Крім цього, понад 10,000 українських військовослужбовців пройшли навчання в Німеччині, на яке було витрачено близько 282 мільйонів євро. Медичне лікування українських поранених військових також стало ще одним важливим елементом допомоги.
Однак, у Німеччині тривають палкі дискусії щодо подальшого військового забезпечення України, які загострилися напередодні виборів. Зелені та Соціал-демократична партія (SPD), коаліційні партнери в уряді меншості, підтримують подальшу допомогу. Але щодо фінансування виникли розбіжності через відсутність бюджету на 2025 рік. Міністр економіки Роберт Хабек від Зелених вважає, що парламент може схвалити запозичення, щоб фінансувати цей пакет.
Ці складнощі відображають занепокоєння щодо можливих внутрішніх соціально-економічних наслідків подальшої військової підтримки. Олаф Шольц підтримує Україну, але прагне уникнути зниження соціального фінансування та інфраструктурних витрат для забезпечення підтримки населення. Поки що тривають переговори в пошуках фінансового компромісу, зокрема серед фракцій SPD, де зростає втома від таких аналітичних зобов'язань.
Таким чином, Німеччина залишається стратегічним партнером України, попри політичні та бюджетні виклики на шляху до забезпечення нових раундів підтримки.
Німеччина демонструє велику солідарність з Україною, але політичні труднощі можуть загрожувати подальшій підтримці.
Німеччина повинна зосередитися на своїх внутрішніх проблемах, а не витрачати мільярди на військову допомогу Україні.
Німеччина має продовжувати підтримку України, незважаючи на внутрішні виклики та фінансові обмеження.
Необхідно знайти баланс між підтримкою України та забезпеченням соціально-економічної стабільності всередині Німеччини.