Падіння режиму Асада в Сирії

File

Падіння режиму Асада стало новою точкою відліку в історії Сирії. У грудні 2024 року режим президента Башара аль-Асада був скинутий після значного повстання сирійських збройних груп, яке почалося 4 грудня. Опрозиційні сили, очолювані ісламістською групою "Хайат Тахрір аль-Шам" під керівництвом Абу Мухаммада аль-Джолані, успішно захопили столицю Дамаск 8 грудня, змусивши Асада та його родину втекти до Москви.

Постать Абу Мухаммада аль-Джолані, колишнього лідера Аль-Каїди в Сирії, вийшла на передній план в новій політичній грі. Він тепер демонструє більш помірковану позицію, обіцяючи захист прав меншин і жінок. Втім, його лідерство зустрічає скептицизм серед багатьох сирійців, які бояться, що країна може знову стати авторитарною, лише тепер під ісламським уклоном.

Сирія залишається поділеною між кількома великими групами, включаючи турецьких сунітів на північному заході, курдів на півночі та сході, йорданських повстанців на півдні та залишків прихильників Асада на заході. Кожна група має власну армію і доступ до зброї та ресурсів, захоплених під час падіння режиму, що створює ризик внутрішніх конфліктів і, навіть, повернення до громадянської війни.

Відмінною рисою цього повстання є відсутність зовнішньої підтримки. Місцеві сили керують переходом влади без втручання ззовні. Росія та Іран, які раніше підтримували Асада, відійшли на задній план, надавши повстанцям свободу дій. Міжнародна спільнота, включаючи США, не має намірів втручатися або надавати допомогу у формуванні нового уряду, залишаючи Сирію без необхідної підтримки в цей перехідний період.

Сирійський конфлікт, що почався в 2011 році як частина арабської весни, переріс у повноцінну громадянську війну до 2012 року. Війна супроводжувалася серйозними порушеннями прав людини, військовими облогами та зовнішнім втручанням інших країн.

Майбутнє Сирії значною мірою залишається туманним. Країна стоїть перед викликом визначення свого нового початку, поперед опозиції, яка бореться за порядок і запобігання хаосу. Без активної міжнародної підтримки та присутності численних озброєних груп, які бажають влади, процес встановлення стабільного уряду стає все більш складним. Оцінена сума в $200 мільярдів, необхідна для відновлення країни, лише додає викликів.

На тлі цього вперше за понад 50 років ізраїльська армія перетнула сирійський кордон, що відзначає новий розвиток у динаміці регіону. Іранський лідер звинуватив США та Ізраїль у змовах проти Сирії, хоча конкретних доказів цієї заяви немає. Президент США Байден описав падіння режиму Асада як "фундаментальний акт справедливості".

Ці події відкривають складний і невизначений розділ в історії Сирії, позначений внутрішніми розбіжностями, ризиком подальших конфліктів і обмеженою міжнародною підтримкою.

4 коментарі до “Падіння режиму Асада в Сирії

  1. Падіння режиму Асада відкриває нові можливості, але внутрішні конфлікти можуть загострити ситуацію в Сирії.

  2. Але чи дійсно нові сили готові забезпечити стабільність, чи просто створять ще більший хаос в Сирії?

  3. Сирія перед важким вибором між надією на зміни і ризиком нового авторитаризму. Чи знайдеться шлях до миру?

  4. Падіння режиму Асада створює нову політичну реальність, але відсутність підтримки ускладнює встановлення стабільності в країні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *