Останнім часом ми спостерігаємо за намаганням різних країн очистити свої списки почесних нагороджень від осіб, які більше не відповідають критеріям честі та відданості своїм країнам. Нещодавно Литва позбавила колишнього прем'єр-міністра України Миколу Азарова державної нагороди. І це рішення звучить як дзвоник про недопустимість зради.
Президент Литви аргументував своє рішення тим, що Азаров "зганьбив ім'я нагородженого", і його виключено зі списку почесних відзначених. Це крок відповідає загальному тренду: не лише Литва, а й Україна та інші країни почали переглядати, кого саме вони вшанували нагородами, виявляючи серед них тих, хто діяв проти інтересів своїх держав або здійснював сумнівні вчинки.
Україна, зокрема, також активно працює в цьому напрямку. Зовсім нещодавно, Верховна Рада підтримала пропозицію Президента про позбавлення звання "Героя України" депутата Юрія Бойка, яке він отримав у 2004 році від тодішнього Президента Леоніда Кучми. Це рішення є частиною ширших зусиль по виключенню з державних нагород катеринів, до яких входять такі постаті як Віктор Медведчук, Андрій Деркач та інші.
Ці дії є не лише символічними, але й стратегічними. Вони наголошують на важливості національної честі й безпеки. Кожна країна має право і повинність переглядати свої нагороди, щоб вони відповідали актуальній політичній ситуації і державним пріоритетам. Створення списків почесних осіб ніколи не повинно бути остаточним актом, особливо коли йдеться про збереження суверенітету й моральних цінностей.
